Тестологія — Наука про сттворення і використання тестів
Тестологія — У галузі педагогічних вимірювань, це теоретико-методологічиче й методичне обґрунтування процесів розробки і й застосування педагогічних тестів. Таксономія Блума — Схема ідентифікації рівнів пізнавальних (когнітивних) процесів, яку використовують при створенні педагогічних тестів. Еквівалент віковий — Похідна оцінка в балах, яка вказує на вік за виконання стандартного тесту, у якому серед-ньостатистичний тестований отримує певну кількість балів Тестування педагогічне — Сукуупність організаційних і методичних заходів, що об'єдднані спільною метою з педагогічним тестом і признвачені для підготовки й здійснення формалізовваних процедур проведення тесту, опрацювання відгповідейй і надання його результатів
Тестування бланкове — Педагогічне тестування, під час якого носієм змісту тестгу є те естовий зошит, доповнений відповідним бланкоk м відпиовідей.
Тестування бланкове — Відповіді на запитання тесту записують ІІа спеціальних бланках відповідей, які потім абіо пер[-евіряють за допомогою спеціального трафаретаї, або скануютьіопрацьовують спеціальною комп'ютеврною програмоюКореляція — Тенденція тесту співвідноситися або не співвідноситися з іншим тестом Кореляція — Вірогідна залежність між двома рядами вимірювань Надійність — Важливий кількісний показник якості й ефективності тесту
Надійність — Свідчить про те, наскільки послідовні й точні його результати.
Передбачає сталість результатів, що дає можливість робити справедливі висновки.
Ексцес — Міра кривизни розподілу одиниць сукупності тестованих за значенням ознаки (бали тестів) Похибка вимірювання стандартна — Різниця між гіпотетичною середньою та фактичними балами тестованих, що виникає як результат відсутності надійності тесту Баланс — Ступінь, у якому частина завдань, що вимірюють конкретні результати, відповідає [ідеальномуk тесту або параметрам, заданим у тестовій специфікації. Фактори, що знижують валідність результатів оцінювання:
- Завдання не відповідають цілям тестування
- Дуже мала кількість завдань, яка не охоплює усього змісту навчальної дисципліни або теми, яку перевіряють
- Завдання є неоднозначними за змістом, некоректно сформульовані, у тесті містяться ключі до відповідей тощо
- У тесті вміщено завдання без урахування їх складності
- Завдання в тесті неправильно упорядковані (не враховано розташування завдань за складністю, завдання не згруповано за формою тощо)
- Наявність нечітких або неповних інструкцій, що перешкоджає тестованим правильно зрозуміти, як треба працювати з тестом
- Суб'єктивність під час оцінювання завдань на надання відповіді або помилки при обчисленні балів у завданнях на вибір відповіді
- Не враховано час, необхідний для виконання тесту
- Порушення процедур проведення тестування, незадовільні умови контролю тощо
134. Шкала [Ключове поняття розділу] | ↑ |
Шкала — Спосіб упорядкування й оцифровування ознак різної форми визначення (кількісних та якісних)
Шкала — Використовується для оцінювання знань і навичокАсиметрія — Скошеність розподілу одиниць сукупності за значенням певної ознаки. За симетричного розподілу частоти будь-яких двох значень ознаки рівновіддалені від центру розподілу в обидва боки.
Вимірювання — Формалізований процес оцінювання, який завершується кількісною оцінкою
Бланк відповідей — Стандартний формуляр, у який тестований проставляє відповіді за зразком і який є основним документом, що засвідчує результати тестування Бланк відповідей — Стандартний формуляр, у який тестований проставляє відповіді за зразком і який є основним документом, що засвідчує результати тестування Діапазон — 1) різниця між найбільшим і найменшим значеннями, які може приймати певна величина або функція; 2) різниця між найвищим і найнижчим балами в розподілі балів.
Банк тестових завдань — Сукупність систематизованих тестових завдань, що пройшли апробацію та мають певні характеристики. Банк тестових завдань — Сукупність систематизованих тестових завдань, що пройшли апробацію та мають певні характеристики Критерії — Набір кількісних і якісних характеристик, які використовують для винесення судження щодо якості виконання завданн
Критерії — Критерії ставлять перед тестованим мету, яку треба досягнути, і дають йому важливу інформацію проте, що очікують від його відповіді та які параметри ефективного виконання завдання
Можуть бути холістичними чи аналітичними, загальними або конкретними. Аналіз кластерний — Процедура впорядкування об'єктів у відносно однорідні класи на основі елементів-ознак парної кореляції
Аналіз тестових завдань — Метод, що дає можливість визначити якість тестових завдань та їх внесок у мету педагогічного оцінювання, якої має досягнути тест
Аналіз тестових завдань — При аналізі спираються на статистичні показники результатів виконання тестових завдань, зокрема на їх складність і дискримінаційну здатність.Апеляція — Оскарження результатів тестування, оформлене як письмова заява особливого зразка на адресу апеляційної комісії
Апеляція — Процедура передбачає адміністративну перевірку (наприклад, комісія визначає, чи перевірені всі сторінки роботи) або повторне оцінюванняАсоціації в тестовому завданні — Словесна підказка в змісті завдання, яка допомагає тестованому вгадати правильну відповідь. Наявність асоціацій свідчить про некоректність тестового завдання.
Варіант тесту — Набір тестових завдань, які пропонують тестованому в одному зошиті.
Вибір стандарту — Оцінювання для критеріально зорієнтованих тестів процедура оптимального встановлення критеріального бала або критерію оцінювання (відсотка правильних відповідей).
Відтворюванність — Здатність тесту повторювати основні статистичні характеристики в наступних тестуваннях
Вибір тестових завдань автоматичний — Вибір завдань для тесту за допомогою комп'ютерної програми, що дає змогу уникнути можливої фальсифікації результатів тестування
Вибірка репрезентативна — Відібрана за принципами випадковості частина сукупності (тестованих), яка з певною точністю відтворює всю генеральну сукупність за складом тестованих та їхніми основними статистичними характеристиками (середнім балом, часткою успішних або помилкових відповідей тощо)
Викривлення тестове — Різниця в тестових балах або прогнозах щодо цих балів між двома чи більше підгрупами сукупності, які порівнюють за вимірювальним конструктом, що покладено в її основу
Виставлення балів за виконання завдань — Методика переведення результатів виконання завдань у числове значення
Відхилення стандартне — Середній квадратичний розмір відхилень індивідуальних значень ознаки (оцінки кожного тестованого) від її середнього значення (середнього балу оцінок усіх тестованих).
Тестування і моніторинг в освіті — ТІМО
Тестування і моніторинг в освіті — Періодичне видання, на сторінках якого висвітлюється широке коло питань, пов'язаних з упровадженням зовнішнього тестування й моніторингових досліджень в освітіВластивості завдань інтерсуб'єктивні — Виникають як наслідок вимірювання й усереднення суб'єктивних властивостей, що дає можливість перевести суб'єктивні властивості в групу інтерсуб'єктивних або, інакше кажучи, об'єктивізованих властивостей завдань.
Цілі педагогічних вимірювань — Отримання об'єктивних оцінок властивостей завдань на лінійній шкалі.
Цілі педагогічних вимірювань — Отримання на цій же шкалі оцінок рівня підготовленості тестованих.
Експерти — Учителі, викладачі з певного предмета, яких залучають до опрацювання результатів тестування завдань відкритої форми відповідно до розроблених заздалегідь критеріїв
Еталон — Зразок роботи тестованого, що відображає певний рівень виконання.
Етапи підготовки та використання тесту передбачають таку послідовність виконання дій: — 1) визначення цілей і завдань тестування; аналіз змісту навчальної дисципліни;
2) підготовка специфікації тесту, добір навчального матеріалу;
3) підготовка завдань у тестовій формі різної форми, рівня складності відповідно до специфікації;
4) аналіз завдань експертами для оцінювання їхньої конгруентності визначеному для тестування навчальному матеріалу й меті тестування;
5) упорядкування завдань у тесті, групування завдань за формою, підготовка їх до пробного тестування;
6) написання чітких інструкцій до всього тесту та окремих його частин;
7) перевірка й оцінювання підготовленого тесту на групі учнів/студентів;
8) статистичний аналіз результатів первинного тестування, оцінка надійності тесту, коригування змістутес-тових завдань;
9) формування із завдань, що пройшли перевірку, власне тесту з урахуванням їх складності;
10) проведення тестування за стандартизованими процедурами;
11) аналіз виконання завдань тесту. Ефективність тесту. Із двох тестів, призначених для однієї мети, ефективнішим буде той, у якого швидше можна опрацювати результати, що потребує менше коштів для проведення та якісніше оцінює знання певної групи тестованих.
Запис епізодичний — Стисле фіксування інструктором у протоколі проведення тестування випадків порушення учнем/студентом обов'язкових процедур (списування, користування додатковими матеріалами, спілкування з іншими тестованими, вихід із аудиторії тощо)
Завдання еталонні — Завдання включають в обидва (кілька паралельних) тести, потім шляхом аналізу результатів за спільними (еталонними) завданнями в обох тестах статистичними методами узгоджують оцінки за всіма варіантами
Завдання еталонні — Завдання із заздалегідь відомими характеристиками, які використовують для систематичного зв'язку двох або більше варіантів тестів.Пристосування й адаптація — Зміни в плануванні й проведенні оцінювання для того, щоб завдання змогли виконати учні з різними функціональними особливостями. Унаслідок такого пристосування або адаптації можна використовувати форми з більшим шрифтом чи шрифтом Брайля для учнів з вадами зору або тести національними мовами (мовами національних меншин) для тих учнів, для яких мова тестів не є рідною
Класична модель оцінювання — Перша й найпростіша модель тестування
Класична модель оцінювання — З усієї множини завдань вибирають і пропонують тестованому k завдань (k < п), він позначає правильні, на його думку, відповіді. Результатом тестування є процент правильних відповідей.
Класична модель з урахуванням складності завдань — Є п завдань із певного предмета, розділу чи теми або з кількох предметів. Кожне завдання має певний рівень складності
Класична модель з урахуванням складності завдань — З усієї множини завдань випадковим методом вибирають k завдань (k < п), які пропонують тестованому. Результат відповідей на кожне завдання позначають [правильноk або [неправильноk. Підсумовуючи результати тестування, ураховують складність запитань, на які тестований відповів правильно. Чим складніше завдання, тим вищим буде результат тестування
Модель із зростанням складності — Є п завдань із певного предмета, розділу чи теми або з кількох предметів. Кожне завдання має певний рівень складності. Усі завдання розподілено між т рівнями складності. У тесті мають бути завдання всіх рівнів складності. З усієї сукупності випадковим методом вибирають k завдань (k < п) й упорядковують їх за зростанням рівня складності. Кількість завдань кожної групи складності має бути однаковим або підпорядковане нормальному закону. Результат тестування визначають аналогічно до моделі 2. Така модель забезпечує паралельність тестів за складністю, а отже, надійність результатів тестування є вища, ніжу попередніх моделях.
П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу:
Нульовий рівень (рівень розуміння)
П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу:
Перший рівень (упізнавання)
П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу:
Другий рівень (відтворення)
П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу:
Третій рівень (застосування)
П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу:
Четвертий рівень (творча діяльність) Модель з урахуванням часу виконання завдання. — У цій моделі, визначаючи результаттестування, ураховують час, за який тестований виконував кожне завдання.
Адаптивна модель. — Ця модель спирається на класичну модель з урахуванням складності завдань. Вид комп'ютерного тестування, при якому тестові завдання з певними характеристиками послідовно зображуються на екрані комп'ютера, а рівень підготовки тестованого, із зростаючою точністю оцінюється відразу ж після комп'ютерної відповіді
Кожне наступне завдання в адаптивному тестуванні залежить від попередніх відповідей: кожне наступне завдання буде складнішим, якщо попереднє завдання тестований виконав правильно. Якщожу попередньому завданні була допущена помилка, наступне завдання комп'ютерна програма запропонує легше.. Модель тестування за сценарієм:
Викладач перед проведенням тестування формує його сценарій, у якому враховує:
кількість завдань ізкожної' теми, які мають бути в тесті;
кількість завдань кожного рівня складності, які мають бути в тесті;
кількість завдань кожної форми, які мають бути в тесті;
час виконання тесту;
інші параметри тесту на розсуд викладача.
Модель тестування за сценарієм — Ця модель є продовженням й удосконаленням класичної моделі тестування, яка реалізується в системі дистанційного асинхронного навчанняМодель, що ґрунтується на нечіткій математиці. — Ця модель тестування є продовженням будь-якої з описаних вище моделей, але в ній замість чітких характеристик тестових завдань і відповідей використовують їх нечіткі аналоги
Коефіцієнт ваговий — Числовий відносний показник, який характеризує ступінь складності (вагомості або важливості) певного тестового завдання
Коефіцієнт ваговий — Існує два підходи щодо визначення вагових коефіцієнтів.
Перший це визначення вагових коефіцієнтів до завдань за кількістю кроків або кількістю розумових дій, які здійснив тестований для успішного виконання завдання. Є суб'єктивним і формальним, бо сума значної кількості простих кроків для виконання завдання, що вимагає репродуктивного рівня розумової діяльності, може давати більший внесок, ніж один складний крок (розумова дія), що передбачає елементи когнітивних процесів високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання). Таке присвоєння вагових коефіцієнтів знижує надійність тесту.
Другий підхід установлення вагових коефіцієнтів, пропорційних складності завдання за статистичними показниками після отримання результатів тестування. Для його наукового розв'язання використовують складні математичні моделі на основі сучасної тестової теорії (Item Response Theory IRT).Завдання з короткою відповіддю — Завдання, що передбачає стислу відповідь, сформульовану словом, словосполученням, цифрою чи символом.
Завдання з короткою відповіддю — Ця форма завдань вимагає, щоб тестований самостійно сформулював відповідь, а не вибирав її із запропонованих варіантів. У таких завданнях має бути тільки один пропуск для однієї відповіді. Риску треба ставити на місці пропуску ключового слова, знання якого є найсуттєвішим для матеріалу, що оцінюють. За винятком застосування таких завдань для розв'язання задач, їх переважно використовують для оцінювання на рівні знань.Завдання з розгорнутою відповіддю — Завдання, яке передбачає побудову висловлювання (стислого або у формі твору, есе)
Завдання з розгорнутою відповіддю — Такими завданнями найліпше перевіряти, як тестовані вміють створювати власні висловлювання, формулювати думки, ідеї, дотримувати певної структури тексту. Відповіді в таких завданнях істотно варіюються від стислої й точної, сформульованої кількома реченнями, до розгорнутої відповіді довільної форми й обсягу. В останньому разі тестованого можуть досить жорстко обмежувати щодо часу виконання роботи чи її обсягу, матеріалу, на який можна спиратися, або структури тексту.Завдання на інтерпретацію — Блоки завдань до одного текстового чи графічного матеріалу (наприклад, уривок із тексту, рисунок, діаграма, карта, графік тощо), незалежні одне від одного або упорядковані так, що кожне наступне випливає з попереднього. Ефективні для вимірювання складних результатів навчання.
Гістограма розподілу частот — Стовпчикова діаграма, що характеризує розподіл одиниць сукупності (тестованих) за значенням ознаки (набрані бали), поданої у вигляді інтервалів. На осі абсцис позначають значення ознаки, а на осі ординат частоти розподілу тестованих
Графіка — Складова тестового завдання, тип супровідного додаткового матеріалу до тестового завданн я (таблиця, формула, діаграма, математичні формули, символи, геометричні форми, алгебраїчні вирази, для комп'ютерних тестів мультиплікація або відеофрагмент)
Крива нормального розподілу — Це симетрична крива рівномірного розподілу одиниць сукупності за значенням ознаки (балів)
Сукупність тестованих генеральна — Уся максимально можлива сукупність тестованих, яку можна оцінювати чи досліджувати
Демоверсії тестів — Це варіанти тестів, які оприлюднюють до початку тестування, щоб ознайомити учнів /студентів з його структурою та змістом
Демоверсії тестів — Завдання, запропоновані для ознайомлення, не використовували і не використовуватимуть під час пробного та/або сертифікаційного тестування.Дескриптор діапазону — Описова вербальна шкапа, яка формулює рівні результатів, досягнутих тестованими
Завдання з альтернативними відповідями — Модифікація завдань з однією правильною відповіддю
Завдання з альтернативними відповідями — Використовують, щоб перевірити правильність констатації фактівДисперсія — Показник варіації кількісних ознак і середній квадрат відхилень окремих значень ознаки (бала кожного тестованого) від середнього її значення (середнього арифметичного бала всіх тестованих)
Дистрактори — Неправильні, але найбільш правдоподібні варіанти відповідей завдань з вибором однієї або кількох правильних відповідей
Дистрактори — Пропонують можливі розв'язки проблеми і відображають помилки, які найчастіше трапляються при виконанні завдання (розв'язанні задачі, проблеми)Два прийоми формулювання дистракторів: — 1) використання правильних тверджень, які, однак, правильно не відповідають на запитання в основі; 2) використання знайомих виразів і фраз. Оскільки їх часто використовують, такі відповіді можуть бути привабливими для тестованих, які мають поверхові знання з предмета
Діагностика педагогічна — Сукупність методів вимірювання й оцінювання кількісних показників успішності навчання, які спрямовані на оптимізацію навчального процесу, диференціацію осіб, які навчаються, удосконалення навчальних програм.
Довжина тесту — Кількість тестових завдань, із яких складається тест.
Дослідження моніторингові міжнародні — Стандартизоване зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів на міжнародному рівні, спрямовані на діагностику рівня учнівської навченості та порівняння якості освіти в країнах світу.
Дослідження моніторингові міжнародні — Аналізуючи результати тестування, країни-учасниці координують діяльність і розробляють напрями своєї освітньої політик
Дослідження моніторингові міжнародні — Результати будь-яких моніторингових досліджень дають змогу урядам країн реально оцінити свої досягнення та недоліки, визначити стратегії змін у державній політиці.Зошит тестовий — Друкований текст, у якому містяться всі формулювання завдань, призначені для виконання одним учасником тестування
Зошит тестовий — Усі відповіді до завдань тестований записує в тестовому зошиті.Значення середнє — середній по групі тестованих бал, обчислений діленням загальної суми балів за тест на кількість тестованих
Значення показника — Числове значення показника чи індикатора
Зет-бал (z-бал) — Бал, який визначає в стандартизованих одиницях відхилення, наскільки первинний (вихідний) бал вищий або нижчий за середнє значення
Згода мовчазна — Схильність людини погоджуватися з правильним твердженням у дихотомічних тестах або схильність вибирати середнє значення на оцінній шкалі.
Задача — Це розрахункові, розрахунково-аналітичні або ситуаційні письмові завдання
Завдання суб'єктивне — Завдання, яке передбачає власне судження щодо якості відповіді, наприклад, літературної'досконалості твору чи художньої' вартості картини.
Завдання з підкресленням частин речення — Модифікація завдання з вибором однієї правильної відповіді. Найліпше оцінює знання, уміння й навички в тестах із мови. Тестований має знайти в реченні помилку, якщо вона є, з-поміж підкреслених і позначених буквами слів або словосполучень
Завдання з пропуском частин речення — Модифікація завдання з вибором однієї правильної відповіді, у якому на місці ключового слова або словосполучення в основі завдання стоїть пропуск, позначений рискою [_______k) або крапками ([k). В альтернативах позначені можливі варіанти відповідей, із яких треба вибрати одну правильну
Завдання контрольне — Вид педагогічних завдань, які застосовують педагоги чи органи, що перевіряють навчально-виховний процес навчального закладу, після закінчення навчального року або іншого циклу (наприклад, чверті), для діагностики рівня і структури підготовленості учнів
Завдання з однією правильною відповіддю — Естове завдання, яке має кілька варіантів відповідей, із яких тестований має вибрати одну правильну. Складається з основи та кількох альтернатив (варіантів відповідей)
Завдання множинного вибору з кількома правильними відповідями — Застосовують дві модифікації: завдання із заздалегідь указаною кількістю правильних відповідей і завдання з невказаною кількістю правильних відповідей. В інструкції треба обов'язково написати, скільки правильних відповідей має завдання, або зазначити, що відповідей може бути кілька
Вимоги до завдань на вибір відповіді: - У тексті завдання не повинно бути жодної двозначності чи неточності у формулюваннях.
- Основу завдання доцільно формулювати в стверджувальній формі, яка після підстановки відповіді перетворюється на істинне або хибне твердження
- Основу завдання треба формулювати дуже коротко, одним реченням (до 8 слів) простої синтаксичної конструкції
- Якщо варіанти відповідей починаються з одного слова (кількох однакових слів), їх потрібно перенести в основу завдання, формулюючи варіанти відповідей 2-3 словами
- В основі завдання не повинно бути жодного ірреле-вантного для цієї проблеми матеріалу.
- Усі варіанти відповідей мають бути приблизно однакові завдовжки або в деяких завданнях правильний варіант відповіді може бути трохи коротший за дис-трактори
- Із завдання необхідно вилучити всі вербальні асоціації, що підказуватимуть вибір правильної відповіді.
- Частота вибору варіанта правильної відповіді в усіх завданнях тесту має бути приблизно однаковою
- У відповідях не рекомендується використовувати слова [всеk, [жоденk, [ніколиk, [завждиk, [всі названіk, [з названих жоденk, тому що такі слова/словосполучення допомагають угадати правильну відповідь
- Не можна використовувати завдання, у яких одна відповідь випливає з іншої
- Не можна включати в тест завдання, що містять оцінні судження або передбачають формулювання висловлювання з власною думкою з певного запитання
- Усі дистрактори мають бути однаково привабливі для тестованих, які не знають правильної відповіді
- Жоден із дистракторів не повинен бути частково правильною відповіддю, яка за певних умов може розглядатися як правильна відповідь.
- Усі варіанти відповідей мають бути граматично узгодженими з основою завдання
Завдання на відтворення по пам'яті — Завдання, яке потребує від тестованого розпізнати й вибрати правильну відповідь із двох або більше варіантів відповідей. До них належить завдання на вибір відповід
Завдання на відтворення по пам'яті — Завдання, яке передбачає, що тестований пригадує правильну відповідьЗавдання на встановлення причиново-наслідкових відношень — Модифікація завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей, що складається з певного твердження й пояснення до нього (формулювання причини)
Завдання на встановлення причиново-наслідкових відношень — Тестований має встановити, чи є обидва твердження Істинними, а потім визначити, чи правильно пояснено причину.Завдання на вибір із кількох тверджень — Модифікація завдання на вибір однієї або кількох правильних відповідей, у якому після основної інформації наведено кілька тверджень.
Завдання на вибір із кількох тверджень — Тестований має визначити, яке (які) з наведених тверджень істинне (істинні), і вибрати одну або кілька правильних відповідейЗавдання на впізнавання — Завдання, яке потребує від тестованого розпізнати й вибрати правильну відповідь із двох або більше варіантів відповідей. До них належить завдання на вибір відповіді
Завдання на "квазіпрофесійну ситуацію" — Модифікація завдань на вибір однієї правильної відповіді, які розробляють для атестації професійної підготовки випускників навчальних закладів
"Квазіпрофесійна ситуація" — Це фактично сценарій розгортання професійної'діяльності, що складається з кількох послідовних етапів. Кожен етап потребує, щоб тестований прийняв правильне рішення, тому для кожного етапу складається одне завдання.
Завдання на порівняння величин — Модифікація завдання на вибір однієї правильної відповіді, у якому тестований має порівняти величини у двох стовпчиках (стовпчик 1 і стовпчик 2) та визначити, яка з них більша чи менша щодо іншої або чи можна їх порівняти
Завдання навчальне — Вид педагогічних завдань, які застосовують для активізації процесу навчання, засвоєння вивченого матеріалу, вироблення умінь і навичок, а також саморозвитку, самонавчання учнів/студентів
Один із його різновидів - завдання в тестовій формі.. Завдання об'єктивне — Завдання, яке можна оцінити без того, щоб експерт висловлював власне судження щодо якості відповіді
До таких завдань належать: завдання з вибором одніє'І або кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності. Завдання оцінювання — Формулювання очікуваного навчального результату, який оцінюватимуть під час тестування.
Завдання педагогічне — Засіб інтелектуального розвитку, освіти й навчання, що сприяє активізації навчання, підвищенню підготовки учнів/студентів, а також підвищенню педагогічної праці
Індикатор — Статистична величина, яка містить інформацію про результати роботи навчального закладу чи окремого учня/студента
Інтервал довірчий — Граничні межі середнього значення показника генеральної сукупності, що визначаються на підставі вибіркової середньої з певною граничною похибкою й необхідним рівнем імовірності
Інтерпретація прив'язаних до критеріїв результатів — Пояснення результатів тестування, що вказує нате, що тестований знає, а також уміє чи не вміє виконувати
Інтерпретація прив'язаних до норм результатів — Пояснення результатів тестування, що вказує на відносний рівень успішності учня/студента порівняно з іншими тестованими в обстежуваній групі
Інтерпретація результатів — Розкриття змісту, пояснення, тлумачення результатів виконання тестових завдань або тесту в цілому
Є два методи інтерпретації результатів: нормативне зорієнтований й критеріально зорієнтований. Матеріали інформаційні — Збірник, у якому вміщено умови про правила проходження зовнішнього оцінювання, програмові вимоги з предмета, описано форму, структуру, зміст зовнішнього оцінювання, його мету, а також запропонований демонстраційний варіант завдань
Квантилі — Точки на числовій осі вимірюваної ознаки, які ділять усю сукупність упорядкованих елементів на однакові за розміром (обсягом) групи
Квартиль — Значення ознаки, які ділять упорядковану за зростанням сукупність елементів на 4 рівних частини. Перший квартиль відповідає 25-му процентилю, другий медіана, третій квартиль відповідає 75-му процентилю
Квартиль — Процентиліта квартилі використовують для визначення концентрації елементів сукупності в групах із певним значеням ознак чи інтервалів, зокрема застосовують для виділення окремих груп тестованих, найбільш типових або нетипових для певної множини спостереженьКластер — Підмножина елементів сукупності з певними набором ознак, об'єднаних за принципом подібності та взаємопов'язаності
Ключ до завдання — Правильна відповідь до тестового завдання
Ключ до тесту — Сукупність ключів до всіх завдань тесту.
Кмітливість — Під час виконання тесту компетентне володіння навичками виконання тестів і здатністю перехитрити не зовсім досвідчених авторів тестів (наприклад, уміння знайти не зовсім правдиві дистрактори, відкинути варіанти відповідей, складених із порушенням правил написання завдань множинного вибору)
Коваріація — Відхилення значень двох взаємопов'язаних ознак X, та Y, від їхніх середніх значень х та у
Кодифікатор — Перелік елементів навчального предмета, у якому кожен елемент позначений певним кодом. Кодифікатор укладають відповідно до державної програми з відповідного предмета
Коефіцієнт (Кронбаха) Альфа — Узагальнена міра внутрішньої гомогенності завдань тесту
Підходи визначення вагових коефіцієнтів — Це визначення вагових коефіцієнтів до завдань за кількістю кроків або кількістю розумових дій, які здійснив тестований для успішного виконання завдання. Є суб'єктивним і формальним, бо сума значної кількості простих кроків для виконання завдання, що вимагає репродуктивного рівня розумової діяльності, може давати більший внесок, ніж один складний крок (розумова дія), що передбачає елементи когнітивних процесів високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання). Таке присвоєння вагових коефіцієнтів знижує надійність тесту
Підходи визначення вагових коефіцієнтів — Установлення вагових коефіцієнтів, пропорційних складності завдання за статистичними показниками після отримання результатів тестування. Для його наукового розв'язання використовують складні математичні моделі на основі сучасної тестової теорії (Item Response Theory IRT)
Коефіцієнт дискримінативності — Числовий коефіцієнт якості завдання, один із показників диференційної здатності; різниця частки тестованих із сильної групи, які правильно виконали завдання, і частки тестованих із слабкої групи, які теж правильно виконали завдання.
Коефіцієнт контингенції (Пірсона) — Оцінює щільність зв'язку між показниками, поданими альтернативною шкалою; використовують для 4-клітинкової таблиці.
Коефіцієнт контингенції (Пірсона) — Цей показник оцінює [чутливістьk завдання до критеріального бала, тобто чим він ближчий до 1,тим щільніший зв'язок між результатами тестування та якістю виконання завданьЧисло -р — Коефіцієнт складності завдання
Число -р — Обчислюється як частка завдань, що виконані правильно в загальній кількості завданьКоефіцієнт угадування — Імовірність того, що учень із дуже низьким рівнем знань і навичок правильно виконає тестове завдання
Комплект тестовий — Зошит, у якому містяться всі завдання, призначені для одного учасника тестування, і бланк (бланки) відповідей.
Комп'ютерне адаптивне тестування — КАТ
Контамінація критерію — Комплекс явищ, пов'язаних із тим, як інформація про результати тестування учня/студента вплинула на ставлення до нього інших осіб
Матеріал контрольно-вимірювальний — Комплект (варіант) тестових завдань різної форми, який підготовлено для проведення тестування.
Конфіденційність тестування — Нерозголошення змісту тесту до моменту його проведення та індивідуальних результатів тестування кожного учасника
Таблиця кореляційна — Таблиця співзалежності двох ознак вимірювань.
У такій таблиці для бала (інтервалу балів), отриманого за тест 1, наводять імовірні результати балів за тест 2. Кореляційну таблицю можна читати за рядками й за стовпчиками, її можна використовувати для прогнозування можливої успішності за одним вимірюванням (критерійний параметр) на основі будь-якого бала за іншим вимірюванням (прогностичний параметр), а також для отримання пов'язаних Із критеріями даних щодо валідності. Поле кореляційне — Сукупність точок, розташованих у системі координат, що характеризує взаємозв'язок між двома ознаками: факторною х, (на осі абсцис ) та результативною у, (на осі ординат).
Поле кореляційне — Використовується для аналізу наявності та характеру (напряму) зв'язку між результатами двох тестувань
Розміщення точок на графіку свідчить про наявність і напрям зв'язку. Користувач педагогічного тесту — Юридична чи фізична особа, яка використовує педагогічний тест відповідно до заздалегідь визначеної мети
Крива розподілу балів кумулятивна (кумулята) — Неперервна крива, що зображена графічно в системі координат, де на осі абсцис позначається значення ознаки (бал) чи межі її інтервалів, а на осі ординат накопичені частоти, тобто наростаючий підсумок частот (часток), що утворюється послідовним підсумуванням попередніх частот
Крива розподілу балів кумулятивна (кумулята) — Так, друга накопичена частота є сумою першої та другої частоти розподілу. Якщо будується кумулята інтервального ряду розподілу (з рівним або нерівним інтервалом), то нижній межі першого інтервалу відповідає частота, що дорівнює нулю, а верхній межі частота цього інтервалу.Поріг критичний — Тестова оцінка (прохідний бал), яка засвідчує, що тестований склав тест. Учнів, які отримали нижчі за критичний поріг оцінки (бали), уважають такими, що тест не виконали
Кумуляція — Накопичення елементів шляхом підсумуван-ня їх кількості в наступній групі до кількості в усіх попередніх
Завдання, побудовані за даним принципом, цікаві тим, що не завжди остання відповідь є правильною. Учні, які звикли давати повні й правильні відповіді, зазвичай вибирають останній варіант, помилково вважаючи, що він є найбільш вичерпною відповіддю. Тому, розробляючи завдання, що відповідають цьому принципу, варто в значній кількості завдань правильну відповідь не ставити на останнє місце. Матриця результатів тестування — Таблиця, що містить результати відповідей кожного тестованого на кожне завдання тесту. Номер рядка ] відповідає номеру тестованого, а номер стовпчика і номеру завдання
Медіана — Значення ознаки, яке ділить упорядковану за обсягом сукупність елементів навпіл так, що одна половина всіх значень виявляється менше медіани, а друга більше
Медіана — Відповідає 50-му процентилю, 5-мудеци-лю та 2-му квартилюМетод фасетного дизайну — Створення не одного, а відразу кількох варіантів того самого завдання на основі одного елементу змісту. Кожен тестований отримує з фасету тільки один варіант завдань, але всі тестовані виконують однотипні завдання з різними варіантами фасету і з різними відповідями. Застосування фасету дає можливість запобігти списуванню або іншим порушенням під час проведення контролю знань та об'єктивного порівняння тестових балів тестованих
Метод еквівалентних форм — Метод оцінки надійності тестових балів, за яким одній групі тестованих пропонують виконати спочатку одну форму тесту, а через певний час іншу.
Метод повторного тестування (метод ре-тесту) — Метод оцінки надійності тестових балів, коли один тест використовують два або більше разів в одній групі тестованих.
Для того, щоб підвищити ре-тестову надійність, треба відібрати з апробованого варіанта тесту ті завдання, на які тестовані дають стійкі відповіді. Чим вище ретестова надійність, тим менш чутливий тест до впливу неконтрольованих факторів. Метод тестування — Перетестування за еквівалентними формами комбінація двох методів, коли дві еквівалентні (паралельні) форми тесту проводять з інтервалом у час
Метод часткового бала — Виставлення тестового бала з урахуванням винагороди тестованого за часткові знання
Методи визначення надійності — Методи, які дають можливість визначити різні види надійності результатів оцінювання
Методи експертної оцінки якості тестових завдань — Є два методи оцінки якості тестових завдань:
1) проведення експертної оцінки якості передтестових завдань;
2) аналіз статистичних показників кожного завдання після проведення пробного тестування.
Методи підрахунку балів за завдання множинного вибору з кількома правильними відповідями — У практиці педагогічного тестування використовують два методи:
1) дихотомічне оцінювання або оцінювання з ваговим коефіцієнтом;
2) застосування методу часткового бала. Вибір кожного з них залежить від мети тестування й підходів до інтерпретації його результатів.
Методи підрахунку балів за завдання на встановлення відповідності — Існує два методи, які застосовують залежно від мети тестування й підходів до інтерпретації результатів.
Перший дихотомічна оцінка або оцінка з ваговим коефіцієнтом.
Другий спосіб застосування часткового бала..
Організації з питань тестування міжнародні — Починаючи з другої половини XX ст., засновано міжнародні організації, що займаються проблемами тестування та моні-торинговихдосліджень в освіті: Інститут освіти ЮНЕСКО (Гамбург), Міжнародний центр педагогічних досліджень, Міжнародна асоціація з оцінювання шкільної успішності (ІЕА), Міжнародна асоціація з оцінювання якості освіти (IAEA), Міжнародний інститут планування освіти (МІРО)
Міра центральної тенденції розподілу — Узагальню-вальні характеристики центру розподілу елементів сукупності за значенням ознаки (бали), що визначають центр тяжіння ряду
Мода — Значення ознаки, яке найчастіше трапляється в ряду розподілу
Мода — Це значення ознаки, яке відповідає найбільшій частоті (частці), а не її частота
Моделі оцінювання — Модель оцінювання, за якої результат конкретного учня порівнюють із результатом вибраного групового еталону (нормативно зорієнтоване оцінювання).
модель порівняння, коли результат конкретного учня порівнюють із стандартом або критерієм (критеріально зорієнтоване оцінювання).
Модель розвитку, коли результати конкретного учня оцінюють шляхом аналізу рівня його розвитку в проміжку між двома точками в часі щодо обсягу його бази знань або ступенем опанування певним умінням.
Модель педагогічного тестування — Метод, відповідно до якого учню/студенту пропонують тестові завдання й оцінюють результати тестування. Нижче наведено моделі, які найчастіше використовують під час оцінювання у формі тестування.
Модель із розподілом завдань за рівнем засвоєння навчального матеріалу — Визначають п'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу
Схема підрахунку балів за виконання тестового завдання недихотомічна — Виставлення балів, коли результат виконання кожного завдання оцінюють політо- мінним способом (кількома числовими значеннями), наприклад, завдання на утворення логічних пар (якщо передбачена така схема оцінювання), завдання на надання відповіді (написання твору, есе, розв'язання задачі).
Недоліки формулювання тестових завдань — Використання невиправданої лексики; невиправдано складна структура речень; двозначні твердження; нечіткий ілюстративний матеріал; нечіткі інструкції; наявність матеріалів, які відображають расові, етнічні або статеві упередження.
Упередженість — Тенденція тесту або певної його частини надавати перевагу одній групі тестованих порівняно з іншою за певним чинником (наприклад, статтю, належністю до певної етнічної групи, володіння рідною мовою тощо), який відрізняється від того, який має оцінити тест
Упорядкування тесту має відповідати таким умовам: - Перед тестом бажано помістити загальну інструкцію про мету тесту, час, відведений для його виконання, загальні рекомендації щодо роботи з тестом
- Усі завдання однієї форми мають бути об'єднані в одну групу
- Перед кожною групою завдань необхідно помістити інструкцію про їх виконання
- Перед кожною групою завдань треба помістити зразок завдання та правила позначення правильної відповіді у відповідній формі
- Завдання мають бути організовані в порядку їх ускладнення
Учні з особливими потребами — Група учнів з фізичними й/або розумовими порушеннями (вади зору, слуху, розумова відсталість тощо), які можуть перешкодити або утруднити проходження оцінювання без альтернативних заходів
Два види номінальної шкали — У шкалі першого типу кожному об'єкту приписують число. Кожне число представляє окрему особу, між об'єктами є відмінність, бо числа присвоюють певним способом
Два види номінальної шкали — Другий тип номінальної шкали широко використовують у педагогічній практиці. Учнів об'єднують в групи за певними ознаками, після цього число або найменування приписують не окремому учню, а групі учнів (наприклад, [атестовані учніk [не-атестовані учніk)
Норма тестова — типові або середні показники успішності, визначені шляхом тестування репрезентативної групи учнів, результати цих вимірювань використовують як стандарт
Норма тестова — Розподіл репрезентативної групи тестованих за набраними оцінками (балами)
Нормалізація — Перетворення емпіричного розподілу первинних балів у нормальний розподіл.
Нормалізація — Домогтися відповідності розподілу первинних балів нормальній моделі можна двома шляхами або їх комбінацією.
Один дуже трудомісткий полягає в удосконаленні самого тесту, а саме: ретельному доборі завдань і багаторазових експериментах із тестом.
Другий в узгодженні результатів тестування, при цьому шкала первинних балів, трансформуючись у шкалу тестових балів, на одних ділянках розтягується, на інших стискається.Обсяг тесту — Кількість завдань, із яких складається тест
Оригінал-макет — Остаточний варіант екзаменаційного завдання в тому вигляді, у якому його надрукують і запропонують для виконання тестованому
Основа завдання — Одна зі складових завдань з вибором однієї або кількох правильних відповідей, що ставить запитання, формулює проблему чи описує ситуацію, до якої запропоновано кілька альтернатив
Може бути запитання або незакінчене твердження. Правила формулювання основи завдання — Чітко, однозначно й лаконічно формулювати пряме запитання (проблему, завдання)
Правила формулювання основи завдання — Не можна опускати суттєві деталі, без яких вибір правильної відповіді може бути досить складним
Правила формулювання основи завдання — Бажано використовувати в основі дієслово
Правила формулювання основи завдання — Уживати тільки зрозумілу лексику й прості синтаксичні конструкції
Правила формулювання основи завдання — Не вживати слів "зазвичай"" "в основному", "часто".
Правила формулювання основи завдання — Формулювати проблему треба переважно стверджувальним реченням
Правила формулювання основи завдання — Не можна використовувати подвійне заперечення, тобто вживати заперечення і в основі, і у варіантах відповідей
Правила формулювання основи завдання — Слова, які повторюються у варіантах відповідей, перенести до основи завдання
Шкалювання результатів — Процес формування тестових шкал і тестових норм, тобто правил нарахування тестових балів за результатами тестування на основі статистичних даних
Рубрики оцінювальні — Це оцінювальні орієнтири, що конкретизують, який вигляд повинен мати кожен рівень якості
Рубрики оцінювальні — Таке описання кожного рівня є не аналізом виконання завдання, а лише вказує критерії', які потрібно брати до уваги під час винесення загального судження про виконання завданняПеревірка паралельна — Установлені правила, коли письмові роботи за єдиними критеріями оцінювання перевіряють два експерти незалежно один від одного
Передтест — Ест, результати якого опрацьовують, інтерпретують, а завдання коригують для укладання остаточного варіанта тесту
Підготовка експертів — Процес навчання експертів для оцінювання роботи тестованих і виставлення найбільш об'єктивних оцінок
Підзвітність — процес, завдяки якому органи управління освітою або установи, що відповідають за проведення екзаменів, мають продемонструвати чесність, якість, результативність та ефективність своїх систем. Органи управління освітою мають довести посадовим особам, працедавцям, платникам податків, що інвестовані в освіту кошти посприяли змінам у знаннях, які можна виміряти
Субтест — Група завдань у тесті з чітко вираженими спільними характеристиками і функцією
Тестування пілотне — Порівняно широкомасштабне "пробне" проведення оцінювання для виявлення будь-яких недоліків до того, як систему оцінювання вважатимуть завершеною й почнуть ЇІ запровадження
Тестування повторне — Тестування, проведене після основного, яке дає можливість тестованому повторно виконати тест
Показник відсотка правильних відповідей — Частка запитань у тесті, на які тестований відповів правильно
Показники якості тестових завдань статистичні — Кількісні характеристики для оцінювання специфічних особливостей і якості тестових завдань
Показники, які найчастіше використовують під час аналізу: рівень складності завдань, дисперсія, показники варіації тестових балів і рівня складності завдань (середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації), показники диференційної здатності завдань (коефіцієнт дискри-мінативності, точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції, бісеріальний коефіцієнт кореляції). Порівнянність — міра, у якій методика оцінювання забезпечує порівнювані результати за різними вибірками подібних завдань, за різних контекстів і способів проведення тестування.
Помилка — Результат хибних умовиводів і суджень, типове відхилення від норм і правил
Помилка — Відображає певну стадію засвоєння навчального матеріалуПоріг оцінки — Тестова оцінка, розташована між двома оцінками, про які повідомили
Постійність (узгодженість) ухвалення рішень (за результатами тесту) — Показник надійності критеріаль-но зорієнтованого тесту
Похибка вибірки (репрезентативності) — Різниця між характеристиками вибіркової та генеральної сукупності (середнього бала, частки правильних відповідей), пов'язаних з обмеженим обсягом вибірки (порушенням випадковості відбору, тенденційним відбором тестованих)
Похибка неоднозначності — Похибка при виставленні оцінок, коли різні експерти по-різному тлумачать той самий критерій виставлення оцінки
Похибка середнього значення — виникає внаслідок небажання експертів виставляти крайні оцінки (позитивні чи негативні) за відповіді тестованих
Правила розташування завдань на аркуші — Завдання має бути надруковане на одній сторінці
Правила розташування завдань на аркуші — На сторінці має бути достатньо місця, щоб учень записував, обчислював, попередньо виконував завдання
Правила розташування завдань на аркуші — Для виконання завдань на надання відповіді має бути достатньо місця для запису відповіді будь-якого обсягу
Правила розташування завдань на аркуші — Місце для відповіді має бути виділене певним способом (для всіх завдань однотипне, наприклад, лінія, квадрат, крапки тощо)
Правила розташування завдань на аркуші — Розмір шрифту, цифрове й поліграфічне оформлення має відповідати віковим особливостям учнів і бути не меншим, ніж рекомендують санепідемслужби
Правила розташування завдань на аркуші — Варіанти відповідей треба розташовувати в один, максимум у два стовпчики
Правила розташування завдань на аркуші — Особливо важлива інформація має бути позначена іншим шрифтом (заперечення, інша, ніж у більшості завдань, кількість відповідей тощо)
Правила розташування завдань на аркуші — Невербальний матеріал має бути високої якості, його шрифтове й поліграфічне оформлення має відповідати загальному оформленню всього тестового зошита.
Правила розташування завдань на аркуші — Якщо тест складається з кількох субтестів, кожну частину треба починати з нової непарної сторінки, зазначивши на парній, що тест продовжено на наступній сторінці
Принципи формування завдань тесту — Принципи, дотримання яких сприятиме отриманню надійних результатів тестування.
Показник узгодженості оцінок незалежними експертами — Метод оцінки надійності результатів оцінювання виконання завдань на надання відповіді
Проведення тестування — алгоритм виконання послідовних дій під час тестування
Прозорість тестування — Ступінь ознайомлення громадськості, особливо шкіл, учителів і учнів, з процедурами зовнішнього незалежного оцінювання
Профіль виконання — Набір оцінок (кількісних ознак) об'єкта
Якщо об'єкти це тестовані, то профілем можуть бути їхні оцінки за певний тест. Профіль має вигляд упорядкованого набору оцінок (вектор-рядок, у якому напроти тестованого стоять послідовно нулі та одиниці) у матриці тестових результатів.
Якщо тестований відповідає правильно на перші, порівняно легкі запитання, то можна говорити про його правильну структуру знань. Профіль називають правильним, якщо в рядку його балів спочатку стоять всі одиниці, а потім усі нулі. Процентиль — Значення ознаки, яке відокремлює кожну соту частину впорядкованого ряду, указує на відносне місце тестованого в загальному розподілі результатів, тобто його ранг, рейтингове місце щодо відсотка членів групи, які мають такий самий або нижчий первинний бал
Тестування пробне — Попереднє тестування, що проводять перед сертифікаційним
Тестування пробне — Його мета ознайомити зі структурою й орієнтовним змістом завдань зовнішнього тестуванняМетодика конвертування первинних балів у процентилі:
- 1. Первинні бали ранжують від вищого до нижчого.
2. Кількість тестованих, які отримали кожен бал, вносять у графу частот (якщо за кількістю) або часток (якщо за відсотком тестованих у загальному підсумку).
3. Усі частки в напрямку збільшення значень ознаки послідовно підсумовують, тобто визначають кумулятивні частки.
4. Визначають процентиль, який відповідає значенню кожного первинного бала.
Рейтинг — Це місце, що займає учень/студент залежно від загальної кількості балів, які він набирає під час тестування. Рейтинг визначається за шкалою з діапазоном 1-100
Релевантність — Ступінь, у якому конкретні тестові завдання є реальним мірилом виконання конкретних задач
Рівняння регресії — Функція, яка описує залежність між ознаками
В педагогіці зазвичай мають на увазі залежність вигляду У, = а+ ЬХ, + є, bXn деX/та У) числові величини, а та b коефіцієнти, а е, випадкові величини. Рубрика з коментарями — Примітки групою авторів до схеми оцінювання, яке часто складають після апробації або попереднього оцінювання, у яких пояснюють значення критеріїв або відмінності між критеріями в рубриці
Серія тестів — Два або більше тести, стандартизованих за результатами однієї вибірки тестованих для того, щоб результати виконання різних тестів можна було порівнювати на основі цієї референтної групи
Сертифікат — Іменний документ, що засвідчує участь у зовнішньому сертифікаційному оцінюванні, у якому результати вказано у двох вимірах - процентилях І балах за 12-бальною шкалою оцінювання
Системи тестувань з іноземних мов сертифікаційні — IELTS (International English Language Testing System) розрахований на слухачів, які потребують англійської для навчання або роботи в країнах, де англійська є мовою спілкування.
Системи тестувань з іноземних мов сертифікаційні — TOEFL (Test of English as a Foreign Language) академічний тестз англійської мови, призначений насамперед для тих, хто планує навчатися в університетах Сполучених Штатів або Канади. Результат складання цього тесту дійсний 2 роки. Міжнародний екзамен з англійської мови як іноземної' розроблений у Пристонському університеті (Нью-Джерсі, США). Проводиться у двох формах бланковій і комп'ютерній
Системи тестувань з іноземних мов сертифікаційні — EFB (English For Business) англійська мова для бізнесу іспит міжнародного екзаменаційного центру Британської торгово-промислової палати, представником якого в Україні є International House (Київ)
Сертифікаційні системи з інших іноземних мов — у Німеччині з німецької мови: KDS (Kleines Deuts-ches Sprachdiplom), ZD (Zertifikat Deutsch), ZOP (Zen-trale Oberstufenprufung), ZMP (Zentrale Mittelstufenpru-fung)
Сертифікаційні системи з інших іноземних мов — у Франції з французької мови: DALF (Diplome Appro-fondi de Langue Francaise), DELF (Diplome d'Etudes en Langue Francaise)
Сертифікаційні системи з інших іноземних мов — В Іспанії з іспанської мови: C. I.Е. (Certificado Inicial de Espanol), D.B.E. (Diploma Basico de Espanol), D.S.E. (Diploma Superior de Espanol)
Сертифікаційні системи з інших іноземних мов — В Італії з італійської МОВИ:CILS (Certificazione diItali-ano come Lingua Straniera), CEL1 1, 2, 3, 4, 5 (Certificates di Conoscenza della Lingua Italiana).
Список контрольних запитань — Список характеристик завдань із тем, що перевіряє тест, які треба позначити як наявні або відсутні
Стандарт змісту — Повний перелік знань і навичок, якими повинен володіти тестований у певній предметній галузі
Стандарт освіти — Основний документ, у якому визначені кінцеві результати навчання з предмета. Розробляється до кожного етапу навчання.
Складність завдання — Здатність завдання оцінити належний рівень знань і навичок при допустимому рівні (частці) помилок
Стандарти — Нормативні показники, що їх використовують для оцінювання успішності тестованих, якості процесу навчання й навчальної програми
Стандартизація — Уніфіковані процедури планування, оцінювання й виставлення балів
Стандартизація — Мета полягає в тому, щоб забезпечити рівні умови для оцінювання всіх учасників тестування, щоб бали адекватно оцінювали рівень здобутих знань і не підлягали впливу умов, які між собою відрізняються.Стратифікація тесту — Присвоєння рівних часток різним тестованим
Структура педагогічного тесту — Сукупність відомостей про кількість і форму тестових завдань з кожної категорії знань і вмінь, що дає можливість об'єктивно оцінити підготовленість тестованих
Суб'єктивний — Той, що властивий певному індивідууму.
Сукупність тестових завдань генеральна — Гіпотетична множина тестових завдань, які об'єднані спільною метою й повністю відображають певну частину (розділ) змісту
Сфера застосування тесту — Описання призначення тесту й ситуацій, у яких він набуває заявленої валіднос-ті та надійності
Схема підрахунку балів за виконання тестового завдання дихотомічна — Виставлення балів, коли завдання оцінюють тільки альтернативне: результат [виконано правильноk символізує одиниця, [виконано неправильноk нуль
До завдань, які оцінюють дихотомічно, належать: завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності (якщо не передбачено іншої схеми оцінювання), на завершення відповіді, завдання з короткою відповіддю та їх модифікації.. Т-бал — Стандартний бал із середнім значенням 50 і стандартним відхиленням 10 балів.
Т-бал — Т-бал виводять із z-балу, помноживши z-бал на 10 та додавши добуток до 50:
Т-бал = 50+10 (z-бал).
Треба відрізняти від процентилів: процентиль указує на відсоток тестованих, які мають результати нижче або вище від певного бала, а Т-бал указує, на скільки одиниць стандартного відхилення цей бал вищий або нижчий за середнє. Тестування додаткове — Тестування, проведене після основного, яке дає можливість тестованим, що з певних причин не могли взяти участь в основному, виконати його в пізніші, офіційно встановлені терміни
Тестування підсумкове — Тестування для контролю за підсумками вивчення наї вчальїІоїтеми (розділу, курсу).
Тестування поточне — Це контроль або самоконтроль знань із певної теми (кількох тем або розділу)
Тестований — Особа, яка виконує тест
Фактор — Чинник, що визначає певний результат, здатність або компонент здатності, що взято за основу тесту і впливає на його виконання.
Форма завдання — Різновид тестових завдань певної формальної структури, спосіб організації, упорядкування та існування змісту тесту.
Формула для корекції ретестової надійності Спірмена-Брауна — формула, яку використовують для визначення коефіцієнта надійності тесту після застосування методу внутрішньої послідовності
Формула для корекції ретестової надійності Спірмена-Брауна — Тест поділяють навпіл, розраховують надійність, наприклад, парних завдань. Знаючи надійність половини тесту, за формулою Спірмена-Брауна можна визначити надійність усього тестуФормула Кюдера-Річардсона: - ураховуючи, що тест, побудований за принципом внутрішньої узгодженості завдань, його можна поділити на частини різними способами.
- Для оцінки надійності використовують коефіцієнт Кронбаха:
<х =
к-Л
-1г
де а позначення коефіцієнта Кронбаха; k кількість завдань у тесті;
2 і
дисперсія і-го пункту тесту;
2v дисперсія усього тесту.
- Якщо відповіді на кожне завдання тесту є дихотомічними змінними, застосовують аналогічну до коефіцієнта Кронбаха формулу Кюдера-Річардсона:
де KR2o традиційне позначення коефіцієнта надійності;
рі частка 1-го варіанта відповіді на і-е завдання;
qi = (1 pi) частка 2-го варіанта відповіді на і-е завдання.
Час педагогічного тестування — Часовий інтервал, який відводять для виконання тесту.
Історія тестування — Запровадження тестування відбувалося в три етапи (класифікація Е. Торндайка (1874-1949):
1. Період пошуків (1900-1915). На цьому етапі відбувалося усвідомлення й початкове запровадження тестів пам'яті, уваги, сприйняття, запропонованих французьким психологом А. Біне.
2. Наступні 15 років (1915-1930) відзначені бурхливим розвитком шкільного тестування, у цей час розроблено й запроваджено багато тестів. Накопичений досвід дав можливість узагальнити результати й зробити висновки щодо можливостей та обмежень тестування.
3. З 1931 р. починається сучасний етап розвитку шкільного тестування. Пошуки фахівців спрямовані на підвищення об'єктивності тестів, створення безперервної освітньої системи тестової діагностики, підпорядкованій єдиній ідеї й загальним принципам, створенню нових, більш досконалих засобів опрацювання результатів тестування, накопичення й ефективного використання діагностичної інформації.
загрузка...
Тестологічний словник-довідник
Тестологія
