Оцінювання — Формалізований або експертний процес визначення рівня навчальних досягнень учнів/студентів, який завершується виставленням балів
Похідні поняття[Приховати / показати]
Оцінювання діагностичне — Тип оцінювання, мета якого визначити можливості учня/студента та труднощі в процесі навчання для того, щоб надати допомогу й визначити наступні етапи навчання Оцінювання діагностичне — Воно дає можливість установити зворотний зв'язок між учителем і учнем і найефективніше розподілити учнів на групи відповідно до їхніх здібностей до навчання Ефективне, якщо його проводять систематично.
Оцінювання досягнень учнів/студентів — Постійний процес накопичення, інтерпретації й узагальнення інформації про досягнення учнів/студентів у процесі навчання
Оцінювання підсумкове — Тип оцінювання, який використовують на завершальному етапі певного періоду навчання, мета якого оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу і виставити бали
Оцінювання формаційне — Тип оцінювання, який використовують на завершальному етапі певного періоду навчання, мета якого оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу і виставити бали Оцінювання формаційне — Мета такого оцінювання отримати детальну інформацію про поточні досягнення учнів/студентів і можливості їхнього удосконалення
Оцінювання холістичне — Тип оцінювання, що спирається на загальне враження експерта про рівень виконаної роботи, а не на аналізі й оцінюванні його частин
Оцінювання автентичне — Тип оцінювання, що передбачає використання завдань в умовах, наближених до реальних
Оцінювання альтернативне — Тип оцінювання результатів навчально-пізнавальноі діяльності учнів/студентів методом, що є альтернативним до традиційного