→ Пошук по сайту       Увійти / Зареєструватися
Знання Тестологічний словник-довідник

Тестологічний словник-довідник - П

Паралельна перевірка — див. → Перевірка паралельна.

Паралельні варіанти тесту — див. → Форми тесту паралельні.

Паралельні тестові завдання — див. → Завдання тестові паралельні.

Педагогічна діагностика — див. → Діагностика педагогічна.

Педагогічне вимірювання — див. → Вимірювання педагогічне.

Педагогічне завдання — див. → Завдання педагогічне.

Педагогічне тестування — див. → Тестування педагогічне.

Педагогічний тест — див. → Тест педагогічний..

Первинний бал — див. → Бал первинний.

Перевірка паралельна — установлені правила, коли письмові роботи за єдиними критеріями оцінювання перевіряють два експерти незалежно один від одного. Якщо після перевірки оцінки експертів не збігаються, існує певна процедура виставлення остаточної оцінки. Вона полягає в тому, що виставляють середній бал двох експертів, якщо відмінності в оцінюванні незначні, або, якщо відмінності значні, роботу перевіряє третій експерт, який виступає арбітром.

Передтест — тест, результати якого опрацьовують, інтерпретують, а завдання коригують для укладання остаточного варіанта тесту.

Передтестове завдання — див. → Завдання в тестовій формі.

Письмовий тест — див. → Тест письмовий.

Підготовка експертів — процес навчання експертів для оцінювання роботи тестованих і виставлення найбільш об'єктивних оцінок. Зазвичай, готуючи експертів, використовують зразки робіт, щоб ознайомити їх із критеріями й рубриками. Дискусії між експертами й тренером на підготовчому етапі допомагають краще зрозуміти критерії оцінювання та стандарти виконання роботи. Такі обговорення дають можливість набути практичного досвіду застосування критеріїв і рубрик під час оцінювання роботи тестованого. Одним з етапів підготовки експертів є оцінювання надійності їхньої роботи, перш ніж вони матимуть право перевіряти тестові завдання тестованих.

Підзвітність — процес, завдяки якому органи управління освітою або установи, що відповідають за проведення екзаменів, мають продемонструвати чесність, якість, результативність та ефективність своїх систем. Органи управління освітою мають довести посадовим особам, працедавцям, платникам податків, що інвестовані в освіту кошти посприяли змінам у знаннях, які можна виміряти. «Тестування для підзвітності» — це спроба перевірити, чого навчилися учні/студенти, наскільки якісно викладають учителі/викладачі, результативність роботи керівника навчального закладу як керівника освітньої системи тощо. У країнах Європи й США від результатів такого тестування може залежати бюджет закладу освіти, кар'єра й заробітна плата персоналу, заохочення роботи як навчального закладу, так і окремих працівників. У багатьох шкільних округах США результати такого тестування оприлюднюють, порівнюють ефективність діяльності навчальних закладів, І це може вплинути на формування політики в галузі освіти та ставлення платників податків до результативності роботи закладів освіти. Хорошим, хоча й дещо суперечливим, прикладом оцінювання для підзвітності є запроваджена в Англії широка система тестування учнів і оприлюднення так званих «таблиць результатів роботи шкіл».

Підсумкове оцінювання — див. → Оцінювання підсумкове.

Підтест — див. → Субтест.

Пілотне тестування — див. → Тестування пілотне.

Поверхнева валідність — див. → Валідність поверхнева.

Повторне тестування — див. → Тестування повторне.

Показник відсотка правильних відповідей — — частка запитань у тесті, на які тестований відповів правильно.

Показник узгодженості оцінок незалежними експертами — метод оцінки надійності результатів оцінювання виконання завдань на надання відповіді.

Показники якості тестових завдань статистичні — кількісні характеристики для оцінювання специфічних особливостей і якості тестових завдань. Показники, які найчастіше використовують під час аналізу: рівень складності завдань, дисперсія, показники варіації тестових балів і рівня складності завдань (середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації), показники диференційної здатності завдань (коефіцієнт дискри-мінативності, точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції, бісеріальний коефіцієнт кореляції).

Поле кореляційне — сукупність точок, розташованих у системі координат, що характеризує взаємозв'язок між двома ознаками: факторною х, (на осі абсцис ) та результативною у, (на осі ординат). Використовується для аналізу наявності та характеру (напряму) зв'язку між результатами двох тестувань. Розміщення точок на графіку свідчить про наявність і напрям зв'язку.

Паралельне зіставлення рядів значень ознак х і у, побудова точкового графіка «кореляційне поле»

Полідисциплінарний тест — див. → Тест інтегративний.

Поліморфний тест — див. → Тест поліморфний..

Помилка — результат хибних умовиводів і суджень, типове відхилення від норм і правил. Помилка відображає певну стадію засвоєння навчального матеріалу. Помилки спостереження — виникають у разі незосе-редженості тестованого чи неточної інструкції з боку організаторів тестування.

Порівняльна валідність — див. → Валідність порівняльна.

Порівнянність — міра, у якій методика оцінювання забезпечує порівнювані результати за різними вибірками подібних завдань, за різних контекстів і способів проведення тестування. Порівняння результатів оцінювання. Для порівняння результатів оцінювання тестів із різною шкалою використовують середній нормований бал:


де х — середній бал із набраних кожним тестованим за це завдання тесту;



Де X max та X mm— максимальне й мінімальне значення шкали оцінювання, наприклад, для 5-бальної Xтіп =1, Я = X max ~ хтт ~ розмах шкали, R = 5 - 1 = 4.

Поріг критичний — тестова оцінка (прохідний бал), яка засвідчує, що тестований склав тест. Учнів, які отримали нижчі за критичний поріг оцінки (бали), уважають такими, що тест не виконали.

Поріг оцінки — тестова оцінка, розташована між двома оцінками, про які повідомили. Наприклад, якщо поріг оцінки Астановить 81%, то тестовані, які набрали 80%, отримують оцінку Б, а ті, хто набрав 81% І більше, — оцінку А.

Порядкова шкала — див. → Шкала рангова.

Послідовне тестування — див. → Модель педагогічного тестування.

Постійність (узгодженість) ухвалення рішень (за результатами тесту) — показник надійності критеріаль-но зорієнтованого тесту.

Поточна валідність — див. → Валідність поточна.

Поточне тестування — див. → Тестування поточне.

Похибка вибірки (репрезентативності) — різниця між характеристиками вибіркової та генеральної сукупності (середнього бала, частки правильних відповідей), пов'язаних з обмеженим обсягом вибірки (порушенням випадковості відбору, тенденційним відбором тестованих).

Похибка вимірювання стандартна — різниця між гіпотетичною середньою та фактичними балами тестованих, що виникає як результат відсутності надійності тесту. Є надзвичайно важливим способом вираження надійності тесту, її ще інколи називають діапазоном упевненості, оскільки вона вказує, наскільки можна бути впевненим у балі, який репрезентує результати виконання учнем/студентом тесту. Чим вужчий діапазон, тим більше можна бути впевненим, що бал представляє реальний стан успішності окремого тестованого.

Похибка неоднозначності — похибка при виставленні оцінок, коли різні експерти по-різному тлумачать той самий критерій виставлення оцінки.

Похибка середнього значення — виникає внаслідок небажання експертів виставляти крайні оцінки (позитивні чи негативні) за відповіді тестованих. Особливо актуальна при виставленні балів за твір, коли небажання ставити 19 чи 20 балів із 20 можливих звужує діапазон балів, а отже, і здатність тесту розрізняти тестованих.

Похідний бал — див. → Бал похідний.

Правила розташування завдань на аркуші

    1. Завдання має бути надруковане на одній сторінці.

    2. На сторінці має бути достатньо місця, щоб учень записував, обчислював, попередньо виконував завдання.

    3. Для виконання завдань на надання відповіді має бути достатньо місця для запису відповіді будь-якого обсягу.

    4. Місце для відповіді має бути виділене певним способом (для всіх завдань однотипне, наприклад, лінія, квадрат, крапки тощо).

    5. Розмір шрифту, цифрове й поліграфічне оформлення має відповідати віковим особливостям учнів і бути не меншим, ніж рекомендують санепідемслужби.

    6. Варіанти відповідей треба розташовувати в один, максимум у два стовпчики.

    7. Особливо важлива інформація має бути позначена іншим шрифтом (заперечення, інша, ніж у більшості завдань, кількість відповідей тощо).

    8. Невербальний матеріал має бути високої якості, його шрифтове й поліграфічне оформлення має відповідати загальному оформленню всього тестового зошита.

    9. Якщо тест складається з кількох субтестів, кожну частину треба починати з нової непарної сторінки, зазначивши на парній, що тест продовжено на наступній сторінці.

Правостороння асиметрія — див. → Асиметрія правостороння.

Принципи формування завдань тесту — принципи, дотримання яких сприятиме отриманню надійних результатів тестування.

    Основні принципи:

    1. Відповідність змісту тесту меті тестування.

    2. Знання й уміння, які перевіряє тест, мають відповідати заздалегідь запланованим результатам навчання.

    3. Збалансованість змісту тесту, узгодженість із змістом навчальної дисципліни.

    4. Змістутесту має відповідати найефективніша форма.

    5. Завдання тесту мають бути сформульовані коротко, чітко, коректно й однозначно.

    6. Добирати матеріал і формулювати завдання треба так, щоб підготовлений учень/студент зумів його виконати правильно.

    7. Добирати матеріал і формулювати завдання треба так, щоб непідготовлений учень/студент не зміг, скориставшись некоректними формулюваннями або підказками, виконати його правильно.

    8. Збалансувати розподіл завдань тесту за складністю. Пристосування й адаптація — зміни в плануванні й проведенні оцінювання для того, щоб завдання змогли виконати учні з різними функціональними особливостями. Унаслідок такого пристосування або адаптації можна використовувати форми з більшим шрифтом чи шрифтом Брайля для учнів з вадами зору або тести національними мовами (мовами національних меншин) для тих учнів, для яких мова тестів не є рідною.

Пристосування й адаптація — зміни в плануванні й проведенні оцінювання для того, щоб завдання змогли виконати учні з різними функціональними особливостями. Унаслідок такого пристосування або адаптації можна використовувати форми з більшим шрифтом чи шрифтом Брайля для учнів з вадами зору або тести національними мовами (мовами національних меншин) для тих учнів, для яких мова тестів не є рідною.

Пробне тестування — див. → Тестування пробне.

Проведення тестування — алгоритм виконання послідовних дій під час тестування. Процедура проведення описується в детальних Інструкціях. Стверджувати про валідність І надійність, з якою встановлені норми, можна тільки за умови, що тестування проведено в тих самих умовах, у яких були отримані дані про валідність і норму. Тому тестованим необхідно запропонувати чіткі й зрозумілі інструкції, які пояснюватимуть, як відтворити такі умови. У них потрібно повно й послідовно описати процедуру тестування, указати його тривалість, дозвіл користуватися додатковими матеріалами й калькуляторами, освітлення, оснащення й розміри кабінету, як тестовані мають зайняти місця в аудиторії, хто проводить тестування й стежить за дотриманням правил його проходження. Перед самим тестуванням інструктор має прочитати вголос правила поведінки під час тестування та інструкцію щодо роботи з тестовим зошитом. Інструктор з'ясовує, чи правильно й точно тестовані зрозуміли інструкцію, та стежить, щоб під час тестування учасники повністю дотримувалися встановлених умов.

Прогностична валідність — див. → Валідність прогностична.

Прозорість тестування — ступінь ознайомлення громадськості, особливо шкіл, учителів і учнів, з процедурами зовнішнього незалежного оцінювання.

Профіль виконання — набір оцінок (кількісних ознак) об'єкта. Якщо об'єкти — це тестовані, то профілем можуть бути їхні оцінки за певний тест. Профіль має вигляд упорядкованого набору оцінок (вектор-рядок, у якому напроти тестованого стоять послідовно нулі та одиниці) у матриці тестових результатів. Якщо тестований відповідає правильно на перші, порівняно легкі запитання, то можна говорити про його правильну структуру знань. Профіль називають правильним, якщо в рядку його балів спочатку стоять всі одиниці, а потім усі нулі.

Процентиль — значення ознаки, яке відокремлює кожну соту частину впорядкованого ряду, указує на відносне місце тестованого в загальному розподілі результатів, тобто його ранг, рейтингове місце щодо відсотка членів групи, які мають такий самий або нижчий первинний бал. Наприклад, якщо первинний бал 33 відповідає 80-му процентилю, це означає, що 80% тестованих мали первинні бали, які дорівнювали 33 або були нижчими.

Методика конвертування первинних балів у процентилі передбачає такі послідовні дії:

    1. Первинні бали ранжують від вищого до нижчого.

    2. Кількість тестованих, які отримали кожен бал, вносять у графу частот (якщо за кількістю) або часток (якщо за відсотком тестованих у загальному підсумку).

    3. Усі частки в напрямку збільшення значень ознаки послідовно підсумовують, тобто визначають кумулятивні частки.

    4. Визначають процентиль, який відповідає значенню кожного первинного бала.
Особливості інтерпретації:
    1. Процентилі показують оцінку, яку отримали до повної сотої частини тестованих щодо відсотка осіб, які отримали нижчий бал, а не відсотка тестових запитань, на які відповіли правильно.

    2. Ранги процентилів завжди характерні для певної групи. Наприклад, 90 процентиль у сильній групі репрезентує вищий результат виконання тесту, ніж 90 процентиль у слабкій групі. Отже, коли інтерпретуємо відносні результати виконання певного тестованого, рівень групи так само важливий, як і його місце в групі.

    3. Процентилі в шкалі розподілу подано нерівномірно.
Упорядник Л. Т. Коваленко
Короткий тестологічний словник-довідник. — К56 К.: Грамота, 2008. — 160 с. (Серія «Словник»).
Формалізація контенту розділу здійснена за підтримки Лабораторії СЕТ: Контроль знань, Інтелектуальні системи навчання, Дистанційне навчання — статті.
загрузка...
Сторінки, близькі за змістом