→ Пошук по сайту       Увійти / Зареєструватися
Знання Тестологічний словник-довідник

Тестологічний словник-довідник -С

Середнє значення — див. → Значення середнє.

Середній бал — див. → Бал середній.

Серія тестів — два або більше тести, стандартизованих за результатами однієї вибірки тестованих для того, щоб результати виконання різних тестів можна було порівнювати на основі цієї референтної групи.

Сертифікат — іменний документ, що засвідчує участь у зовнішньому сертифікаційному оцінюванні, у якому результати вказано у двох вимірах - процентилях І балах за 12-бальною шкалою оцінювання.

«Сирий» бал — див. → Бал первинний.

Системи тестувань з іноземних мов сертифікаційні — Найпопулярніші у світі кембриджські іспити із загальної англійської мови — FCE, САЕ та СРЕ — мають давню традицію. У 1858 р. в Англії було засновано UCLES (University of Cambridge Local Exams Syndicate) — екзаменаційний синдикат Кембриджського університету, який розробляв і приймав іспити з академічних і професійних дисциплін від початкового до університетського рівнів. Тестування з англійської мови перевіряє читання, мовлення, писання, користування мовою й аудіювання. Сертифікат про складання будь-якого із цих іспитів має необмежений термін дії.

IELTS (International English Language Testing System) розрахований на слухачів, які потребують англійської для навчання або роботи в країнах, де англійська є мовою спілкування. Ця система розроблена Британською Радою разом з екзаменаційними службами UCLES і Міжнародною програмою розвитку австралійських університетів і коледжів. Визнаний освітніми закладами Австралії, Великої Британії', Нової Зеландії, набуває все більшого поширення в Канаді та Північній Америці. Тест IELTS охоплює чотири мовні складові: аудіювання, читання, писання та мовлення. Тест має 9 рівнів — від початкового до професійного — та два напрями — загальний та академічний.

TOEFL (Test of English as a Foreign Language) — академічний тестз англійської мови, призначений насамперед для тих, хто планує навчатися в університетах Сполучених Штатів або Канади. Результат складання цього тесту дійсний 2 роки. Міжнародний екзамен з англійської мови як іноземної' розроблений у Пристонському університеті (Нью-Джерсі, США). Проводиться у двох формах — бланковій і комп'ютерній.

EFB (English For Business) — англійська мова для бізнесу — іспит міжнародного екзаменаційного центру Британської торгово-промислової палати, представником якого в Україні є International House (Київ).

Сертифікаційні системи з інших іноземних мов:

    • у Німеччині з німецької мови: KDS (Kleines Deuts-ches Sprachdiplom), ZD (Zertifikat Deutsch), ZOP (Zen-trale Oberstufenprufung), ZMP (Zentrale Mittelstufenpru-fung);

    • у Франції з французької мови: DALF (Diplome Appro-fondi de Langue Francaise), DELF (Diplome d'Etudes en Langue Francaise);

    • в Іспанії з іспанської мови: C. I.Е. (Certificado Inicial de Espanol), D.B.E. (Diploma Basico de Espanol), D.S.E. (Diploma Superior de Espanol);

    • в Італії з італійської МОВИ:CILS (Certificazione diItali-ano come Lingua Straniera), CEL1 1, 2, 3, 4, 5 (Certificates di Conoscenza della Lingua Italiana).

Складність завдання — здатність завдання оцінити належний рівень знань і навичок при допустимому рівні (частці) помилок. Складність завдання залежить від відсотка помилкових відповідей, допущених тестованими під час його виконання. Складність завдання визначають у відсотках діленням кількості завдань з помилкою на загальну кількість запропонованих завдань, і вона варіює від 1 до 100%. Для нормативне зорієнтованого тесту оптимальними є показники від 40% до 70%, що дає можливість підвищити надійність тесту. Характеристика тестових завдань за коефіцієнтом складності:

Інтервали індексу складності Характеристика тесту
Понад 80 Дуже легкі
60 — 79 Легкі
40 — 59 Оптимальні
20 — 39 Складні
19 і нижче Дуже складні
У сучасній тестовій теорії (Item Response Theory) розроблені моделі, які визначають складність завдання незалежно від специфічної вибірки тестованих.

Специфікація завдання — спеціалізований вид документа, який використовують для складання певної групи тестових завдань. Це формальні системоутворювальні вказівки від організатора педагогічного тесту для авторів завдань. Може включати таку інформацію, як необхідні форми завдань, види інструкцій, типи поставлених задач і проблем, обмеження для основи, характеристики варіантів відповідей, особливості правильної відповіді й дистракторів. Формулює правила створення завдань. Мета тестування визначає якість інформації, описану в специфікації завдання.

Специфікація тесту — основний документ, що визначає структуру й зміст контрольно-вимірювальних матеріалів із навчального предмета.

Специфікація — це опис поля успішності, яке потрібно виміряти, та визначити основу репрезентативної вибірки тестових завдань. Специфікація розподіляє завдання за змістом, формою та рівнем складності, визначає систему оцінювання окремих завдань і тесту в цілому. Зазвичай готують у формі матричної таблиці — комбінаційного розподілу, що пов'язує результати навчання зі змістом і встановлює відносну значущість, яку треба приписати кожному з аспектів оцінювання.

    Зазвичай таблиця специфікації включає шість елементів:

    1) перелік форм тестових завдань;

    2) кількість завдань кожної форми в одному варіанті тесту;

    3) види вимірюваних інтелектуальних умінь;

    4) кодифікатор вибраних тематичних розділів змісту предмета;

    5) кількість завдань у кожному розділі тесту;

    6) рівень складності завдань і їх розподіл за розділами змісту та формою завдань.
На перетині назви теми та назви пізнавального процесу, який перевіряє тест, експерт проставляє цифру, що позначає заплановану кількість завдань, вказує їх форму, складність.

Схема комбінаційної таблиці специфікації

Список контрольних запитань — список характеристик завдань із тем, що перевіряє тест, які треба позначити як наявні або відсутні.

Стандарт змісту — повний перелік знань і навичок, якими повинен володіти тестований у певній предметній галузі.

Стандарт освіти — 1) основний документ, у якому визначені кінцеві результати навчання з предмета. Розробляється до кожного етапу навчання.

Структура

Суб'єктивне завдання стандарту має такі складові:

1) мета й завдання освіти, терміни й закономірності, знання й уявлення, уміння й навички, технологія перевірки результатів навчання;

2) змістова основа освіти, що визначає матеріал, необхідний і достатній для досягнення цілей середньої освіти на національному рівні. Відображає оптимальний мінімум змісту освіти.

Стандарти — нормативні показники, що їх використовують для оцінювання успішності тестованих, якості процесу навчання й навчальної програми.

Стандартизація — уніфіковані процедури планування, оцінювання й виставлення балів. Мета стандартизації полягає в тому, щоб забезпечити рівні умови для оцінювання всіх учасників тестування, щоб бали адекватно оцінювали рівень здобутих знань і не підлягали впливу умов, які між собою відрізняються.

Стандартна похибка вимірювання — див. → Похибка вимірювання стандартна.

Стандартизований тест — див. → Тест стандартизований.

Стандартне відхилення — див. → Відхилення стандартне.

Стандартний бал — див. → Бал стандартний.

Стратифікація тесту — присвоєння рівних часток різним тестованим.

Структура педагогічного тесту — сукупність відомостей про кількість і форму тестових завдань з кожної категорії знань і вмінь, що дає можливість об'єктивно оцінити підготовленість тестованих. Якщо тест формують із завдань із банку даних, то в структурі педагогічного тесту зазначають також рівень складності завдань та їхню диференційну здатність.

Суб'єктивне завдання — див. → Завдання суб'єктивне.

Суб'єктивний — той, що властивий певному індивідууму. Наприклад, оцінку за завдання вчитель ставить на свій розсуд, суб'єктивно.

Субтест — група завдань у тесті з чітко вираженими спільними характеристиками і функцією. Зазвичай за кожен субтест ставлять окрему оцінку, що вказує експерту на профіль виконання. Педагогічний тест може складатися з кількох субтестів.

Сукупність тестованих генеральна — уся максимально можлива сукупність тестованих, яку можна оцінювати чи досліджувати.

Сукупність тестових завдань генеральна — гіпотетична множина тестових завдань, які об'єднані спільною метою й повністю відображають певну частину (розділ) змісту.

Сфера застосування тесту — описання призначення тесту й ситуацій, у яких він набуває заявленої валіднос-ті та надійності.

Схема підрахунку балів за виконання тестового завдання дихотомічна — виставлення балів, коли завдання оцінюють тільки альтернативне: результат «виконано правильно» символізує одиниця, «виконано неправильно» — нуль. До завдань, які оцінюють дихотомічно, належать: завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності (якщо не передбачено іншої схеми оцінювання), на завершення відповіді, завдання з короткою відповіддю та їх модифікації.

Схема підрахунку балів за виконання тестового завдання недихотомічна — виставлення балів, коли результат виконання кожного завдання оцінюють політо- мінним способом (кількома числовими значеннями), наприклад, завдання на утворення логічних пар (якщо передбачена така схема оцінювання), завдання на надання відповіді (написання твору, есе, розв'язання задачі).

Упорядник Л. Т. Коваленко
Короткий тестологічний словник-довідник. — К56 К.: Грамота, 2008. — 160 с. (Серія «Словник»).
Формалізація контенту розділу здійснена за підтримки Лабораторії СЕТ: Контроль знань, Інтелектуальні системи навчання, Дистанційне навчання — статті.
загрузка...
Сторінки, близькі за змістом