→ Пошук по сайту       Увійти / Зареєструватися
Знання Тестологічний словник-довідник

Тестологічний словник-довідник - Т

Ключові поняття:
Тест еталонний, Тест інтегративний, Тестування бланкове, Тест, Тест гетерогенний, Тест гомогенний, Тест педагогічний, Тест дискретний, Тест зовнішній, Тест катафатичний, Таблиця кореляційна, Тест критеріально зорієнтований, Тест навчальний, Тест нормативне зорієнтований, Тест об'єктивний, Тестування педагогічне, Тест письмовий, Тестування пілотне, Тестування повторне, Тест поліморфний, Тестування пробне, Тест стандартизований, Таксономія Блума, Т-бал, Теорія однопараметричного оцінювання Раша, Переваги однопараметричного оцінювання Раша порівняно з класичною моделлю тестування, Класифікація тестів, Тест апофатичний, Тест багатовибірковий, Тест діагностичний, Тест досягнень, Тест еталонний, Тест здібностей, Тест інтегративний, Тест на готовність, Тест на компетентність, Тест на перевірку майстерності, Тест на перевірку успішності, Тест на швидкість, Тест мономорфний, Тест підсумкового контролю успішності, Тестологія, Тест невербальний, Тест поточного та проміжного контролю успішності, Тест формаційний, Тестування додаткове, Тест пізнавальних здібностей, Тестування підсумкове, Тестування поточне, Тестований.

Таблиця кореляційна — таблиця співзалежності двох ознак вимірювань. У такій таблиці для бала (інтервалу балів), отриманого за тест 1, наводять імовірні результати балів за тест 2. Кореляційну таблицю можна читати за рядками й за стовпчиками, її можна використовувати для прогнозування можливої успішності за одним вимірюванням (критерійний параметр) на основі будь-якого бала за іншим вимірюванням (прогностичний параметр), а також для отримання пов'язаних Із критеріями даних щодо валідності. Розміщення частот у клітинках таблиці вздовж діагоналі свідчить про наявність і напрям зв'язку.


Таблиця очікувань — див. → Таблиця кореляційна.

Таксономія Блума — схема ідентифікації рівнів пізнавальних (когнітивних) процесів, яку використовують при створенні педагогічних тестів.

У таксономії визначено кілька пізнавальних категорій, які типово вимірюють у педагогічних тестах: Знання, Розуміння, Застосування, Аналіз, Синтез, Оцінювання. Якщо ці категорії є метою навчальної діяльності, то тести, що їх вимірюють, мають включати їхню оцінку.

Групи за факторною ознакою Групи за результативною ознакою Разом

1 2 3

1 /■

2

3 >

Разом

Класифікація рівнів пізнавальних процесів за Блумом

Пізнавальний рівень (категорія) Пізнавальний процес (інтелектуальне вміння) Ключові слова для використання в основі тестових завдань
Знання Упізнавання фактів, термінів, умов, понять, визначень, принципів Визначте, перерахуйте, ідентифікуйте, назвіть. Хто? Коли? Де? Який?
Розуміння Пояснення, Інтерпретація вивченого навчального матеріалу Поясніть, передбачте, інтерпретуйте, виведіть, додайте, перетворіть, переведіть, наведіть приклад, обчисліть, перекажіть
Застосування Використання понять або принципів, щоб розв'язати проблему (задачу) в типових і конкретних ситуаціях Застосуйте, розв'яжіть, покажіть, використайте, змініть, продемонструйте, обчисліть
Аналіз Деструктурування системи на складові для виявлення відношень та ієрархії, організація зв'язків між частинами Диференціюйте, порівняйте, відрізніть____від____, поєднайте з . чому працює ?
Синтез Створення нового й оригінального зі складових (елементів) Спроектуйте, сконструюйте, розробіть, сформулюйте, уявіть, створіть, змініть так, щоб... , напишіть есе (твір- мін іатюру)
Оцінювання Формування судження, яке ґрунтується на заздалегідь визначених критеріях Спроектуйте, сконструюйте, розробіть, сформулюйте, уявіть, створіть, змініть так, щоб.... Що було б ліпше...?

Т-бал — стандартний бал із середнім значенням 50 і стандартним відхиленням 10 балів. Т-бал виводять із z-балу, помноживши z-бал на 10 та додавши добуток до 50:

Т-бал = 50+10 (z-бал).

Т-бали треба відрізняти від процентилів: процентиль указує на відсоток тестованих, які мають результати нижче або вище від певного бала, а Т-бал указує, на скільки одиниць стандартного відхилення цей бал вищий або нижчий за середнє.

Теорія однопараметричного оцінювання Раша — Данський учений Раш розробив математичну модель, у якій пов'язано два латентних параметри: рівень знань тестованого і рівень складності завдання тесту. Так, завдання вважають складнішим за інше, якщо вірогідність правильної відповіді на нього менше від іншого незалежно від того, хто його виконує. Отже, більш підготовлений тестований має більшу ймовірність правильно відповісти на всі завдання тесту, ніж менш підготовлений. Якщо результати тестування не виконують цієї умови, такий тест не можна використовувати для оцінювання рівня знань і вмінь.

Переваги порівняно з класичною моделлю тестування:

    1. Модель Раша перетворює вимірювання, виконані в дихотомічних і порядкових шкалах, у лінійні вимірювання, як результат — якісні дані аналізуються за допомогою кількісних методів.

    2. Оскільки міра вимірювання параметрів моделі Раша є лінійною, це дає можливість використати широкий спектр статистичних процедур для аналізу результатів вимірювання.

    3. Оцінка складності тестових завдань не залежить від вибірки тестованих, на яких вона була отримана.

    4. Пропуск даних для деяких комбінацій (тестований — тестове завдання) не є критичним.

Тест — сукупність запитань, які переважно вимагають однозначної відповіді, укладений за певними правилами та процедурами, передбачає попередню експериментальну перевірку й відповідає таким характеристикам ефективності, як валідність і надійність. У педагогіці тестом називають специфічну уніфіковану форму контролю знань і навичок. Термін почали використовувати в зарубіжній методиці для позначення будь-якого контрольного завдання як синонім до поняття «контрольна робота», «опитування», «залік», «екзамен». Американські тестологи визначають дві групи тестів: об'єктивні та суб'єктивні. В об'єктивних тестах правильність відповіді визначається за допомогою ключа відповідей; у суб'єктивних — оцінка випливає з оцінювальних суджень експертів. У вітчизняній І російській методиці термін «об'єктивний тест» і «суб'єктивний тест» не використовують, а термін «тест» уживають у вузькому значенні — «розташований за певними вимогами комплекс завдань, які пройшли попередню апробацію, дають можливість виявити в тестованих ступінь компетенції, результати якої оцінюються відповідно до попередньо визначених критеріїв» (Б. А. Глухов). Головна відмінність тесту від контрольної роботи полягає в тому, що він передбачає вимірювання. Іншою важливою особливістю є те, що тести проходять процедуру стандартизації. Тест, як правило, складається з двох частин: інформаційної та операційної. Інформаційна частина містить ясно й просто сформульовану інструкцію і приклади правильного виконання завдань. Операційна частина складається з певної кількості завдань або запитань.

Залежно від критеріїв визначають такі види тестів (зразок однієї з класифікацій):

    1. За метою використання: а) тест загальних умінь;

    б) тест успішності;

    в) діагностичний тест;

    г) тест визначення здібностей.

    2. За характером здійснення контролю:

    а) тест поточного контролю успішності;

    б) тест проміжного контролю успішності;

    в) тест підсумкового контролю успішності.

    3. За спрямованістю тестових завдань:

    а)дискретний;

    б) Інтегральний, або глобальний.

    4. За подібністю з нормами або критеріями:

    а) нормативне зорієнтований;

    б) критеріальнозорієнтований.

    5. За формальними ознаками (за структурою та способом оформлення тесту):

    а) з вибором однієї чи кількох правильних відповідей;

    б) на встановлення відповідності (утворення логічних пар);

    в) відкриті завдання з короткою чи розгорнутою відповіддю.

Тест апофатичний — інструмент оцінювання, у якому із альтернатив тільки одна сформульована як хибне твердження, решта варіантів відповідей істинні. Такі тести рідко використовують у практиці тестування, хоча вони мають переваги перед катафатичними.

Переваги:

    1) тестовані працюють з Істинними твердженнями, відкинувши незначний відсоток хибних;

    2) дає можливість включити в тест формулювання завдань із таким рівнем варіативності, вибірковості й ситу-ативності, які більш адекватно відображають матеріал;

    3) дає змогу уключити завдання на узагальнення;

    4) скорочує довжину тесту (кількість тестових завдань), зберігаючи при цьому встановлений рівень змісту ва-лідності й надійності педагогічних вимірювань.

Тест багатовибірковий — інструмент оцінювання, який складається тільки із завдань із вибором однієї правильної відповіді. Психологічною основою роботи з такими тестами є впізнавання та порівняння, а зовнішньою конструктивною ознакою — вибір однієї правильної відповіді з кількох запропонованих. На відміну від тестів із відкритими відповідями є дискретним і зорієнтованим в основному на перевірку й оцінювання сфор-мованості рецептивних навичок і вмінь.

Переваги:

    1) надійність оцінювання;

    2) економність;

    3) швидкість отримання результатів.


Недоліки:
    1) обмежена сфера використання;

    2) труднощі з укладання методично грамотного тесту;

    3) велика ймовірність угадування при виборі правильної відповіді.

Тест вхідний — див. → Тест на готовність.

Тест гетерогенний — інструмент оцінювання, який перевіряє рівень підготовленості з кількох споріднених предметів. Зазвичай гетерогенні тести використовують для комплексного оцінювання випускників школи, відборі найбільш підготовлених абітурієнтів при вступі до ВНЗ, оцінки особистості під час прийому на роботу тощо. Оскільки кожен гетерогенний тест складається з гомогенних, інтерпретацію результатів здійснюють за відповідями на завдання кожного з них. Крім того, шляхом різних методів агрегування балів виводять загальну оцінку підготовленості тестованого.

Тест гомогенний — інструмент оцінювання, завдання якого дають можливість оцінити рівень підготовленості тестованого лише з однієї конкретної навчальної дисципліни.

Тест дидактичний — див. → Тест педагогічний.

Тест дискретний — інструмент оцінювання, який визначає ступінь опанування окремими елементами навчального матеріалу або сформованості конкретного вміння. Основна функція — діагностична. Він сприяє виявленню специфічних труднощів у засвоєнні матеріалу. Дані, отримані в результаті проведення дискретних тестів, корисні для укладання навчально-методичних матеріалів, спрямованих на усунення цих труднощів. Типовими дискретними тестами е багатовибіркові тести, цікавим прикладом яких із більш високим рівнем валідності є редагування тексту в мові.

Тест діагностичний — інструмент оцінювання, який виявляє рівень успішності та сильні й слабкі сторони окремих учнів групи. Зазвичай містить велику кількість тестових завдань, незначні варіації яких у межах певної теми дають можливість виявити причини конкретних помилок вивчення. Діагностичний тест може показати, що учень має труднощі з певного розділу, краще сформовані навички в одному виді діяльності порівняно з Іншими. Крім індивідуальних, діагностичний тест дає можливість виявити помилки, характерні для групи, що може засвідчити прорахунки в навчанні. Діагностичні тести суттєво не відрізняються від тестів загальних умінь.

Тест досягнень — інструмент оцінювання, за допомогою якого вимірюють рівень знань і/або вмінь, які опанував тестований. Таке тестування може дати статистичні характеристики, які використовують як інструмент для оцінювання рівня опанування учнями/студентами навчальними завданнями порівняно зі стандартами або нормою.

Тест еталонний — інструмент оцінювання, у якому визначені стандарти результатів роботи тестованого, рівень його компетентності з конкретної теми (розділу, кількох тем, розділів), які зазвичай визначають і підтверджують шляхом вимірювання. При проведенні наступних вимірювань результатів роботи групи еталонні тести використовують для визначення поступу щодо досягнення стандарту.

Тест здібностей — інструмент оцінювання, за допомогою якого вимірюють одну або кілька здібностей, які вважають необхідними, щоб опанувати певні форми поведінки в майбутньому (тобто «здібності»). Зазвичай до них належать відчуття простору, здатність до вербального й невербального міркування, зорові сприйняття й спритність рук. Перевірку здібностей здійснюють за допомогою спеціально дібраних стандартних завдань,щоб, спираючись на результати тесту, можна було передбачити здатність людини виконувати в майбутньому завдання, аналогічні до тих, що представлені в тесті здібностей. Такий тест за змістом може відрізнятися або не відрізнятися від тесту досягнень, але мета в них різна. Оцінки при перевірці здібностей не повинні залежати від знань, здобутих унаслідок «навчальних видів діяльності», але завдяки впливу таких видів діяльності їх ефективність може значно підвищитися. Зразком тесту здібностей є американський стандартизований тест SAT.

Тест зовнішній — інструмент оцінювання, який розробляють, апробують, контролюють та опрацьовують зовнішньою організацією щодо навчального закладу. Результати такого тесту використовують перш за все позашкільні освітні установи.

Тест інтегральний — див. → Тест інтегративний.

Тест інтегративний — інструмент оцінювання, що складається із системи завдань інтегративного змісту, спрямованих на узагальнену підсумкову діагностику підготовленості випускника освітнього закладу. Визначає рівень сформованості не окремих навичок чи одного уміння, а їх сукупності, дає можливість комплексно перевірити компетенцію учня. Щоб відповісти на запитання інтегративного тесту, треба знати матеріал двох або більше навчальних предметів. Перевага інтегративного тесту перед гетерогенним полягає в більшій змістовій інформативності кожного завдання і в меншій кількості самих завдань. Потреба щодо використання інтегративних тестів зростає у зв'язку зі зростанням кількості навчальних предметів, які вивчають у навчальному закладі, та підвищенням рівня освіченості. Найефективніші під час проведення державної підсумкової атестації.

Тест катафатичний — інструмент оцінювання, у якому з альтернатив тільки одна сформульована як істинне твердження, решта варіантів відповідей — хибні.

Тест критеріально зорієнтований — інструмент оцінювання, призначений для визначення рівня індивідуальних досягнень відносно певного критерію, що ґрунтується на логіко-функцюнальному аналізі змісту завдань. Він має на меті оцінити, чи досягнув тестований установленого рівня засвоєння матеріалу навчальної програми або ТІ частини. Результати тестування в такому разі порівнюють із певним критерієм рівня підготовленості тестованого (критичним рівнем обсягу знань, умінь і навичок), який визначають до початку тестування. Результат указуватиме, чи відповідає рівень досягнень тестованого вимогам стандарту або іншим критеріям. Існує два способи інтерпретації результатів: у першому випадку робиться висновок, засвоєний чи не засвоєний навчальний матеріал (досягнув тестований стандарту чи ні), у другому подається процент засвоєння матеріалу, що перевіряється (на якому рівні засвоєно стандарт або який відсоток Із усіх вимог стандарту засвоєно). Отже, критеріально зорієнтований тест, на відміну від нормативне зорієнтованого, оцінює, що вміє робити тестований безвідносно до інших. У критеріально зорієнтованому тесті процент виконання завдань має коливатися в межах 80-90%. В останнє десятиліття надають перевагу тестам, зорієнтованим на певні критерії. Перша інформація про критеріально зорієнтовані тести з'явилася на Заході в 60-х рокахXX століття.

Тест міждисциплінарний — див. → Тест інтегративний.

Тест можливостей — див. → Тест здібностей.

Тест мономорфний — інструмент оцінювання, який об'єднує завдання одного типу (наприклад, завдання з вибором однієї відповіді).

Тест на готовність — інструмент оцінювання, який перевіряє наявність знань і навичок у тестованих перед початком вивчення предмета на початку навчального року (навчального курсу), що є передумовою успішного навчання.

Тест на компетентність — інструмент оцінювання, що визначає, чи досягнув тестований мінімуму стандартних навичок і знань, а також чи можна його переводити до наступного класу, атестувати.

Тест на перевірку майстерності — інструмент оцінювання, покликаний оцінити певний рівень майстерності. Використовують для оцінювання рівня сформованості базових професійних навичок.

Тест на перевірку успішності — інструмент оцінювання, розроблений для оцінювання певного поля навчальних завдань. Його проводять за певних умов (наприклад, таких, як часові обмеження, дозвіл користуватися підручниками тощо).

Тест на швидкість — інструмент оцінювання, у якому один з аспектів виконання оцінюється за кількістю завдань, виконаних за певний, заздалегідь визначений час. «Чистий» тест на швидкість — це тест, у якому тестований не допускає помилок і який не можна виконати повністю за відведений час.

Тест навчальний — інструмент оцінювання, який спрямований на формування в тестованого певного рівня навичок і вмінь, сприяє засвоєнню навчального матеріалу и дає можливість здійснити оперативний контроль і самоконтроль засвоєння вивченого матеріалу.

Тест невербальний — інструмент оцінювання, завдання в якому подано у вигляді малюнків, рисунків, символів тощо. Найчастіше застосовують на початковому етапі навчання.

Тест нормативне зорієнтований — інструмент оцінювання, що зорієнтований на статистичні норми, які встановлені для певної сукупності тестованих. Навчальні досягнення окремого учня/студента інтерпретуються залежно від досягнень усієї сукупності тестованих, вище або нижче від середнього показника — норми. Тестову норму визначають за результатами апробації тесту на репрезентативній вибірці або після проведення тестування, якщо репрезентативну вибірку визначити до початку тестування неможливо. Тестованих групують за рангами, тому незалежно від використаної шкали не можна зробити висновок про рівень знань і вмінь тестованих або про досягнення ними конкретних цілей навчання. Такий підхід не співвідноситься зі змістом процесу навчання, а якщо оцінювання здійснює вчитель/викладач, його оцінки зазвичай суб'єктивні, тому що він виставляє їх відносно середнього рівня підготовки класу/групи. Доцільно використовувати для зарахування результатів до вищих навчальних закладів, нагородження кращих у навчанні тощо. У нормативне зорієнтованому тесті процент правильного виконаних завдань має становити не менш як 50%.

Тест об'єктивний — інструмент оцінювання з високим ступенем об'єктивності оцінювання, наприклад, тест, що складається із завдань на вибір відповіді.

Тест педагогічний — система паралельних завдань специфічної форми, які розташовані в порядку зростання складності, що дає можливість якісно й ефективно виміряти рівень і структуру знань тестованих. Педагогічний тест треба розглядати як єдність методу та результатів, отриманих за допомогою певного методу. Предметом вимірювання в педагогічних тестах є результати навчання, тобто ступінь засвоєння знань, сформова-ність навичок і вмінь, які опанував тестований.

Тест підсумкового контролю успішності — інструмент оцінювання, який використовують для перевірки засвоєння навчального матеріалу. Проводять у кінці курсу навчання. Особливість такого виду тестів полягає в тому, що вони мають спиратися на матеріал попереднього курсу навчання.

Тест пізнавальних здібностей — інструмент оцінювання, призначений для визначення притаманного людині стилю навчання і схильності до навчання. Використовують для отримання інформації для адаптації викладання до певного учня.

Тест письмовий — різновид тесту, що вимагає від тестованого відповіді на запитання (завдання) в письмовому вигляді. Відповіді можуть бути короткими або розгорнутими.

Тест полідисциплінарний — див. → Тест інтегративний.

Тест поліморфний — тест, який об'єднує завдання різних типів (наприклад, на вибір відповіді й на надання відповіді).

Тест поточного та проміжного контролю успішності — вимірює приріст знань, умінь, навичок за певний навчальний період (місяць, чверть, семестр). Такі тести перевіряють перш за все навчальний матеріал, який вивчається, та пов'язані з конкретними навчальними завданнями досягнення, які очікуються на кінець навчання. Так виявляється наступність між тестами поточного та підсумкового контролю й реалізуються такі важливі вимоги до контролю, як їх систематичність, поетапність, об'єктивність.

Тест розумових здібностей — див. → Тест здібностей.

Тест стандартизований — інструмент оцінювання, що вимірює стандартний набір широко визначених результатів навчання, використовує стандартні інструкції та стандартну методику оцінювання, а також дає змогу порівнювати результат окремого тестованого з результатами інших тестованих, які виконували той самий тест за аналогічних умов. Ці тести прив'язані переважно до норм, що призначені для порівняння рівня успішності тестованих певного навчального закладу з рівнем успішності репрезентативної вибірки групи тестованих (наприклад, на національному чи регіональному рівнях). Раніше у світовій практиці такі тести ґрунтувалися на завданнях на вибір відповіді, передусім на завданнях з вибором однієї відповіді. Останнім часом тести модифікують, уключаючи завдання на надання відповіді, а також групують у кластери для подальшої інтерпретації.

Добре розроблені стандартизовані тести на перевірку успішності, як правило, мають такі характеристики:

    1. Зміст тесту ґрунтується на матеріалах широко використовуваних підручників і методичних посібників.

    2. Тестові завдання ґрунтуються на чіткому наборі специфікацій.

    3. Тестові завдання апробовано, переглянуто, проаналізовано на предмет складності й дискримінаційної здатності, завдання з незадовільними статистичними характеристиками перероблено або вилучено з тесту.

    4. Остаточний набір завдань відібрано на основі специфікації тесту.

    5. Інструкції щодо проведення тесту й виставлення оцінок (балів навчальних досягнень) жорстко описані.

    6. Тест проводять із вибраною групою тестованих, щоб установити національні та/або регіональні норми для інтерпретації результатів тестів.

    7. Остаточний варіант тесту публікують разом із методичним посібником, який описує статистичні характеристики тесту й методику його проведення й оцінювання, а також інтерпретацію та використання результатів.


Найбільш відомими у світі є стандартизовані тести SAT, ORE, GMAT, LSAT, MCAT, TOEFL тощо.

Тест формаційний — інструмент оцінювання, результати якого надають інформацію про наявність або відсутність в учнів/студентів прогресу в навчанні. За результатами такого тесту розробляють систему коригувальних заходів для поліпшення процесу навчання. Якщо коригувальні вказівки формаційного тестування не допомагають усунути проблеми із засвоєнням навчального матеріалу, доцільно провести діагностичне оцінювання шляхом діагностичного тестування.

Тестова норма — див. → Норма тестова.

Тестований — особа, яка виконує тест.

Тестове викривлення — див. → Викривлення тестове.

Тестовий бал — див. → Бал тестовий.

Тестовий зошит — див. → Зошит тестовий.

Тестовий комплект — див. → Комплект тестовий.

Тестові завдання — див. → Завдання тестові.

Тестологія — наука про сттворення І використання тестів. У галузі педагогічни їх вимірювань тестологія - це теоретико-методологічиче й методичне обґрунтування процесів розробки і й застосування педагогічних тестів.

Тестування бланкове — педагогічне тестування, під час якого носієм змісту тестгу є те естовий зошит, доповнений відповідним бланко» м відпиовідей. Його називають також тестуванням на тапероввих носіях». Відповіді на запитання тесту записують І—Іа спеціальних бланках відповідей, які потім абіо пер«-евіряють за допомогою спеціального трафаретаї, або скануютьіопрацьовують спеціальною комп'ютеврною програмою. Особливість — його можна провзодитиві тільки один раз: як тільки одна група пройшла тестування, цей варіант тесту не можна використати ввдругее, тому що отримані результати не даватимутьь досттовірної інформації про знання тестованого.

Тестування додаткове — тестування, проведене після основного, яке дає можливість тестованим, що з певних причин не могли взяти учасзсть в основному, виконати його в пізніші, офіційно встановлені терміни.

Тестування комп'ютерне ^[педагогічне) — див. → Модель педагогічного тестуваннчя.

Тестування педагогічне — сукуупність організаційних і методичних заходів, що об'єдднані спільною метою з педагогічним тестом і признвачені для підготовки й здійснення формалізовваних процедур проведення тесту, опрацювання відгповідейй і надання його результатів.

Тестування підсумкове — тестування для контролю за підсумками вивчення навчальної теми (розділу, курсу).

Тестування пілотне — порівняно широкомасштабне «пробне» проведення оцінювання для виявлення будь-яких недоліків до того, як систему оцінювання вважатимуть завершеною й почнуть ЇІ запровадження.

Тестування повторне — тестування, проведене після основного, яке дає можливість тестованому повторно виконати тест.

Тестування послідовне — див. → Модель педагогічного тестування.

Тестування поточне — це контроль або самоконтроль знань із певної теми (кількох тем або розділу).

Тестування пробне — попереднє тестування, що проводять перед сертифікаційним. Його мета — ознайомити зі структурою й орієнтовним змістом завдань зовнішнього тестування.

Упорядник Л. Т. Коваленко
Короткий тестологічний словник-довідник. — К56 К.: Грамота, 2008. — 160 с. (Серія «Словник»).
Формалізація контенту розділу здійснена за підтримки Лабораторії СЕТ: Контроль знань, Інтелектуальні системи навчання, Дистанційне навчання — статті.
загрузка...
Сторінки, близькі за змістом