→ Пошук по сайту       Увійти / Зареєструватися
Знання Тестологічний словник-довідник

Тестологічний словник-довідник - Н

Навчальне завдання — див. → Завдання навчальне.

Навчальний тест — див. → Тест навчальний.

Надійність — важливий кількісний показник якості й ефективності тесту — свідчить про те, наскільки послідовні й точні його результати. Надійність тесту як інструменту вимірювання визначається відсутністю помилок вимірювання тестових балів і тим, наскільки часто повторюються результати вимірювання при кількаразовому використанні тесту щодо тієї самої групи тестованих.

Оцінювання результатів надійного тесту не залежить ні від часу, ні від умов проведення, ні від експертів, які здійснюють перевірку. Надійність передбачає сталість результатів, що дає можливість робити справедливі висновки. Надійність тестових балів визначають за допомогою коефіцієнта надійності або стандартно'І похибки вимірювання. Характеристику тесту за коефіцієнтом надійності наведено в таблиці.

Інтервали коефіцієнта надійності Характеристика тесту
0,90 — 0,99 ВІДМІННИЙ
0,85 — 0,89Дуже хороший
0,80 — 0,84 Хороший
0,75 — 0,79Задовільний
0,70 - 0,74Мало задовільний
Чинники, що знижують надійність тестових балів:
    1. Відсутність інструкцій або наявність нечітких і неповних інструкцій. (Спосіб виправлення — розробити перевірки точні й однозначні інструкції, які всі тестовані розумітимуть однаково).

    2. Мала кількість тестових завдань. (Спосіб виправлення — збільшити кількість завдань або додати бали за кілька коротких тестів).

    3. Неправильно розрахований час для проведення тестування. (Спосіб виправлення — правильно розрахувати час тестування, урахувавши довжину тесту).

    4. Утесті не враховано складність тестових завдань. (Спосіб виправлення — відкоригувати складність завдань).

    5. Неправильно визначені критерії оцінювання, розроблені неточні схеми оцінювання завдань на надання відповіді. (Спосіб виправлення — удосконалити схему оцінювання, щоб уникнути суб'єктивності й отримати максимально точні результати).

    6. Допущені помилки в ключах відповідей до завдань на вибір правильної відповіді. (Спосіб виправлення — ретельно перевірити ключі відповідей).

    7. Порушено умови проведення тестування, існували чинники, які могли вплинути на результати. (Спосіб виправлення — дотримувати стандартних процедур проведення тестування).


Уважають, що чим менша помилка вимірювання, а більший розкид тестових балів, тим надійніший тест. (Про методи оцінки надійності тестових балів дивіться також Методи визначення надійності, Метод повторного тестування, Метод еквівалентних форм, Метод повторного тестування з еквівалентними формами, Метод внутрішньої послідовності).

Надійність перевірки — частота збігу результатів оцінювання двох або більше експертів.

Недихотомічна схема підрахунку балів за виконання тестових завдань — див. → Схема підрахунку балів за виконання тестових завдань Недихотомічна.

Недоліки формулювання тестових завдань — Під час складання тестових завдань потрібно уникати таких типових недоліків: використання невиправданої лексики; невиправдано складна структура речень; двозначні твердження; нечіткий ілюстративний матеріал; нечіткі інструкції; наявність матеріалів, які відображають расові, етнічні або статеві упередження. Крім того, автор тестового завдання має пам'ятати, що треба уникати типових ключів, які підводять тестованого до правильної відповіді:

    1. Вербальні асоціації.

    2. Граматичні невідповідності, які виключають неправильні відповіді.

    3. Специфічні детермінанти, які роблять певні відповіді ймовірними, а інші — неможливими (наприклад, уживання слів «інколи» й «завжди»).

    4. Стереотипне або книжкове формулювання правильної відповіді.

    5. Обсяг або розташування правильної відповіді (правильна відповідь зазвичай довша від дистракторів або занадто детально сформульована).

    6. Матеріал запитання, який допомагає дати відповідь на інше запитання.

Нєоб'єктивність — див. → Упередженість.

Номінальна шкала — див. → Шкала номінальна..

Норма тестова

    1 )типові або середні показники успішності, визначені шляхом тестування репрезентативної групи учнів, результати цих вимірювань використовують як стандарт;

    2) розподіл репрезентативної групи тестованих за набраними оцінками (балами). Заданими розподілу обчислюють частку тестованих, які набрали балів менше, ніж зазначений бал. Порівняння з нормою надає сенс результатам тестування. Повідомлення проте, що тестований отримав 36 балів, не дає жодного уявлення протест, але ця сама інформація набуває іншого значення, якщо додатково зазначити, що 84% тестованих набрали стільки ж балів або менше.

Нормалізація — перетворення емпіричного розподілу первинних балів у нормальний розподіл. Домогтися відповідності розподілу первинних балів нормальній моделі можна двома шляхами або їх комбінацією.

    Один —дуже трудомісткий — полягає в удосконаленні самого тесту, а саме: ретельному доборі завдань і багаторазових експериментах із тестом.
    Другий — в узгодженні результатів тестування, при цьому шкала первинних балів, трансформуючись у шкалу тестових балів, на одних ділянках розтягується, на інших — стискається.

Нормативне зорієнтований тест — див. → Тест нормативне зорієнтований.

Упорядник Л. Т. Коваленко
Короткий тестологічний словник-довідник. — К56 К.: Грамота, 2008. — 160 с. (Серія «Словник»).
Формалізація контенту розділу здійснена за підтримки Лабораторії СЕТ: Контроль знань, Інтелектуальні системи навчання, Дистанційне навчання — статті.
загрузка...
Сторінки, близькі за змістом