Метод Агноффа — дає можливість визначити прохідний бал для кожного тестового завдання
Похідні поняття[Приховати / показати]
Метод Д. Міллмана — Кілька незалежних фахівців із предмета присвоюють кожному тестовому завданню рейтинг (ступінь відповідності або конгруентності певному елементу змісту)
Метод Л. Нєдєльського — Передбачає винесення експертом судження щодо кожної можливої неправильної відповіді
Метод Пофама (Popham W. J.) — Експертам пропонують ознайомитися зі змістом двох списків: один із тестовими завданнями, а другий з елементами змісту й метою тестування. Завдання експертів з'ясувати, який елемент змісту вимірює кожне завдання, тобто якому елементу змісту яке завдання відповідає (якщо завдання взагалі конгруентне будь-якому елементу змісту списка). Підрахувавши кількість відповідностей [завдання елемент змістуk для кожного експерта, автор тесту заповнює таблицю. Навіть візуальний аналіз цієї таблиці надасть інформацію про кількість збігів/неузгодженостей в експертних оцінках. (Щодо аналізу статистичних показників) У практиці педагогічного тестування застосовують чотири методи підрахунку тестових балів: традиційний метод (дихотомічне оцінювання), метод корекції на вгадування [Правильний мінус неправильнийk, метод корекції на вгадування [Правильний плюс пропускk, метод [Доведення відповіді до правильноїk.