В законодавстві України відсутній термін “Екологічний аудит”, який в основному замінюється термінами “екологічна експертиза” і “екологічний контроль” які підконтрольні державі і не можуть бути незалежними. Основна задача аудиторських фірм полягає в контролі за дотриманням законодавства регулюючу екологію, виконання норм і нормативів по впливі на НПС.
Основним об'єктом екологічного аудиту є підпри¬ємство, його система екоменеджменту, територія, на якій воно розташоване (промплощадка і зона прилеглої місцевості), його виробнича й технологічні системи, природоохоронні споруди, відходи. В більш широкому розумінні, об'єктами можуть бути будь-які види інвестиційної, господарської й адміністративної діяльності, що можуть впливати на НПС
Аудит системи повинен мати визначені цілі.
Провідний аудитор відповідає за забезпечення ефективного та результативного виконання і завершення аудиту в межах сфери поширення і плану аудиту, погоджених із замовником.
Сфера поширення аудиту визначає ступінь охоплення та межі аудиту з погляду на такі чинники, як місцезнаходження об'єкта аудиту, види та масштаби його діяльності, а також порядок звітування. Сферу поширення аудиту визначають замовник і провідний аудитор. Під час визначення сфери поширення повинні, як правило, проводитися консультації з об'єктом аудиту. Внесення будь-яких подальших змін щодо сфери поширення аудиту повинно здійснюватися за згодою замовника і провідного аудитора.
Аудитори повинні мати вищу технічну освіту та належний досвід роботи (не менше чотирьох років), який сприяє розвиткові вмінь та розумінню деяких чи всіх з наведених нижче напрямів (предметів).
Знання Порталу. Електронні навчальні курси. Дистанційне навчання
