→ Пошук по сайту       Увійти / Зареєструватися
Знання Аудит

Аудит. Семантичний конспект розділу

Аудит

Аудит (аудиторская проверка) — независимая проверка с целью выражения мнения о достоверности. Слово «аудит» в переводе с латинского означает «слушание» и применяется в мировой практике для обозначения проверки

1. Зменшення негативного впливу на НПС

Зменшення негативного впливу на НПССистема екологічного менеджменту і безупинний моніторинг допоможе компанії зменшити свій негативний вплив на екологію.

2. Поліпшення послуг

Поліпшення послугЕкологічні питання важливі при наданні послуг споживачам. Програма EMAS допоможе переконати споживачів у том. що екологічний вплив компанії на НПС приймається до уваги у усіх видах її діяльності.

3. Економія фінансових коштів

Економія фінансових коштівДопомагаючи компаніям визначати і скорочувати відходи, витрати, а також збільшувати ефективність використання ресурсів.

4. Поліпшення загального керівництва

Поліпшення загального керівництваЗа допомогою програми EMAS можна поліпшити методи керівництва, наприклад, запровадивши систему цільового моніторингу і тим самим поліпшити роботу всієї компанії.

5. Безпека контрактів

Безпека контрактівВсе більше і більше компаній розробляють свою власну екологічну політику. Ця політика має відношення не тільки до самих компаній, але також і до їхніх постачальників. У майбутньому компанії наполягатимуть на тому, що б постачальники були здатні підтвердити свою відповідність вимоги законодавства в майбутньому, від компанії можуть зажадати, щоб вона пройшла реєстрацію EMAS.

6. Єдиний підхід

Єдиний підхідЗа допомогою програми EMAS можна буде здійснювати системний підхід до екологічного менеджменту у всій компанії. Це також дозволить більш ефективно використовувати обмежені ресурси.

7. Демонстрація твердого рішення

Демонстрація твердого рішенняВпровадження цієї програми продемонструє і споживачам і громадськості те. що компанія чітко і твердо вирішила покращувати свій екологічний вплив.

8. Відповідність законодавству

Відповідність законодавствуКомпанії матимуть незалежну систему аудиту менеджменту, що буде гарантувати відповідність європейському законодавству і у майбутньому.

9. Конкурентні переваги

Конкурентні перевагиНаявність реєстрації EMAS, дасть компанії конкурентні переваги перед тими компаніями, що її не мають.

11. Висновки аудиту

Висновки аудиту:
  • Відповідність системи управління навколишнім середовищем критеріям аудиту;
  • Чи належним чином впроваджена, функціонує та підтримується система управління навколишнім середовищем;
  • Чи спроможний внутрішній процес аналізу з боку керівництва об'єкта аудиту забезпечувати постійну відповідність системи управління навколишнім середовищем ї призначенню та ефективність її функціонування.

12. Звіт про аудит включає

Звіт про аудит включає:
  • Ідентифікацію організації, аудит якої виконано, і замовника;
  • Погоджені цілі, сферу поширення і план аудиту;
  • Погоджені критерії аудиту, включаючи перелік документів, відповідно до яких було виконано аудит;
  • Період, охоплений аудитом, і дату(и) виконання аудиту;
  • Ідентифікацію представників об'єкта аудиту, що брали участь в аудиті;
  • Ідентифікацію членів аудиторської групи;
  • Повідомлення про конфіденційний характер змісту;
  • Перелік адрес для розповсюдження звіту про аудит;
  • Стисле викладення процесу аудиту, включаючи будь-які зустрінуті перешкоди;
  • Стисле викладення процесу аудиту, включаючи будь-які зустрінуті перешкоди;
  • Висновки аудиту

13. Аудит розрахунків платежів

Аудит розрахунків платежів:
  • Аудит розрахунку платежів за землю;
  • Аудит розрахунку платежів за користування водними об'єктами;
  • Аудит розрахунку платежів за користування надрами;
  • Аудит розрахунку за користування лісовими ресурсами та ін.

14. На сучасному етапі запровадження ЕА аудиту найбільш поширені

На сучасному етапі запровадження ЕА аудиту найбільш поширені:
  • Експрес-оцінка екологічної безпеки підприємств, що приватизуються приватизаційний ЕА);
  • Комплексна експрес-оцінка підприємств з метою проведення некапіталомістких заходів щодо екологічної модернізації виробництва;
  • ЕА інвестиційних пропозицій у складі програм галузевої реструктуризації виробництва (інвестіиційний аудит);
  • Аудит розрахунків платежів за користування природними ресурсами;
  • Аудит раціональності та безпеки використання енергепичних ресурсів (енергетичний аудит);
  • Поглиблений ЕА у складі галузевих програм структурної перебудови і розв'язання екологічних проблем.

15. Об'єкт аудиту

Об'єкт аудитуОрганізація, що підлягає аудиту. Це може бути компанія, корпорація, фірма, підприємство, орган влади чи інша установа, їх підрозділи чи їх об'єднання, з правами юридичної особи чи без них, громадські чи приватні або з іншими формами власності, які виконують самостійні функції і мають адміністрацію.

16. Умови здійснення екологічного аудиту

Умови здійснення екологічного аудиту:
  • Є достатня і належна інформація про предмет аудиту;
  • Є адекватні ресурси для здійснення процесу аудиту;
  • Об'єкт аудиту готовий сприяти процесу аудиту.

17. В Україні діє наступна схема організація охорони НПС

В Україні діє наступна схема організація охорони НПС:
  • Вищі органи державного контролю (міністерство екології та природних ресурсів, головний аудитор країни), що підпорядковується парламенту, уряду, президенту.
  • Органи експертизи, що підпорядковуються уряду, на які покладений детальний екологічний аналіз проектів у всіх сферах людської діяльності.
  • Контрольно-інспекційні органи, що підпорядковуються відповідному міністерству або уряду, на які покладений контроль за впливом на НПС суб'єктів господарської діяльності.
  • Незалежний аудиторський контроль, що перевіряє на договірних засадах суб'єкти виробничої діяльності, що робить консультаційні послуги в області охорони навколишнього середовища.
  • Громадські організації беруть участь у виконанні значимих екологічних рішень, як в окремих державах так і в рамках міжнародних організацій.

18. Незалежний аудит

Незалежний аудит — Головна форма зовнішнього екологічного контролю

19. Міжнародні стандарти серії ISO 14010-14019 „Принципи аудиту в системі ОНС”

Міжнародні стандарти серії ISO 14010-14019 „Принципи аудиту в системі ОНС”:
  • ДСТУ ISO 14010–97 „Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи”;
  • ДСТУ ISO 14011–97 „Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем”;
  • ДСТУ ISO 14012–97 „Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з екології”.

20. Екологічна політика

Екологічна політика — Основний документ для досягнення вимог стандарту

21. Організація і персонал

Організація і персонал — Необхідний розподіл обов'язків

22. Екологічний вплив

Екологічний вплив — Організації повинні мати можливість оцінити свій екологічний вплив на НПС

23. Екологічні цілі і задачі

Екологічні цілі і задачі — Стандарт потребує, щоб були поставлені конкретні цілі та задачі

24. Програма екологічного менеджменту

Програма екологічного менеджменту — Організації повинні мати програму для досягнення цілей і задач

25. Управлінські інструкції і документація

Управлінські інструкції і документація — Організації повинні розробити інструкції, пов'язані з екологічною політикою, цілями, задачами, програмою, а також враховувати в документації розподіл посад і обов'язків при організації взаємодії між елементами системи

26. Оперативний контроль

Оперативний контроль — Необхідно визначити відповідальність керівника за ті ділянки роботи, що можуть вплинути на екологічну ситуацію

27. Реєстрація в системі екологічного менеджменту

Реєстрація в системі екологічного менеджменту — Система реєстрації необхідна для підтвердження того, що система працює, і організація може продемонструвати свою відповідність законодавству

28. Екологічний аудит

Екологічний аудит — Це вид підприємницької діяльності по здійсненню незалежних перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, оперативної документації, податкових декларацій та екологічних зобов’язань з точки зору їхньої відповідності діючому екологічному законодавству в галузі охорони довкілля та природокористування, а також надання інших еколого-аудиторських послуг.


Екологічний аудит — Організувати систему і налагодити її роботу, необхідно провести аудит, щоб визначити, як ефективно вона здійснюється екологічна політика організації


Екологічний аудитДокументально оформлений систематичний процес перевірки, який включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів аудиту для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім середовищем та інформації з цих питань критеріям аудиту, а також який включає передавання результатів перевірки замовникові.

29. Перегляд

Перегляд — Вся система екологічного менеджменту повинна переглядатися через визначені інтервали для того, щоб гарантувати, що вона як і раніше залишається прийнятною й ефективною, і, якщо необхідно, може бути адаптованою до нових вимог законодавства

30. Предметом ЕА є

Предметом ЕА є:
  • Встановлення природоохоронних цілей та завдань;
  • Стан екологічного менеджменту на підприємстві;
  • Розробка екологічної програми та політики підприємства;
  • Моніторинг, регулювання, мінімізація обсягу викидів та скидання забруднюючих речовин, утворення відходів;
  • Раціональне використання природних ресурсів, сировини, матеріалів, реагентів, а також готової продукції;
  • Діяльність щодо забезпечення безпеки персоналу, включаючи оцінку ризику виникненню аварій, їх попередження та заходи за умови їх виникнення;
  • Взаємодія з органами державного екологічного контролю та регулювання, включаючи ліцензування природокористування, сертифікацію;
  • Екологічне інформування, освіта та навчання персоналу;
  • Зменшення ризику виникнення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, зміну платежів за забруднення довкілля.

31. До основних принципів ЕА належать:

До основних принципів ЕА належать::
  • Об’єктивність та незалежність аудиторів від суб’єктів господарювання, які підлягають перевірці, а також власників та керівників екологічних організацій та третій осіб під час проведення ЕА.
  • Професіоналізм та компетентність аудиторів в питаннях охорони довкілл
  • Достатність та повнота інформації, наданої суб’єктами господарювання.
  • Планування робіт з проведення ЕА.
  • Комплексність ЕА (охоплення усіх аспектів впливу на довкілля).
  • Конфіденційність інформації, одержаної внаслідок проведення ЕА.
  • Відповідальність аудиторів за результати виконаних досліджень.

32. Консультаційні послуги

Консультаційні послуги:
  • Обґрунтування екологічної стратегії та політики підприємства.
  • Визначення пріоритетів та планування природоохоронної діяльності підприємства, виявлення додаткових можливостей її здійснення;
  • Розробка рекомендацій щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та гостроти існуючих надзвичайних ситуацій ;
  • Послуги, пов’язані з підвищенням ефективності регулювання впливу на довкілля, мінімізація впливу раціональним використанням природних ресурсів;
  • Послуги пов’язані з розвитком системи виробничого екологічного моніторингу та управління;
  • Розробка рекомендацій щодо розвитку відносин з органами державного екологічного контролю;
  • Консультування з питань природоохоронного законодавства, інформаційне обслуговування тощо.

33. Об'єкти екологічного аудиту

Об'єкти екологічного аудитуБудь-які підприємства та організації незалежно від форм власності і підпорядкування, діяльність яких пов'язана з екологічним ризиком для НПС і здоров'я населення.

34. Суб'єкти екологічного аудиту

Суб'єкти екологічного аудитуЦе спеціалісти, що мають право надавати екологічні послуги підприємствам організаціям і готувати екологічні висновки.

35. Типи екологічного аудиту

Типи екологічного аудиту:
  • Екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків;
  • Оцінка екологічного стану території, власником якої є підприємство, або власник якої змінюється у процесі приватизації;
  • Аналіз системи еко-менеджменту підприємств.

36. Документи, які визначають гранично припустимі нормативи

Документи, які визначають гранично припустимі нормативи:
  • Закон України “Про охорону НПС” від 16.10.1992р.
  • Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16.10.1992 р.
  • Постанова КМ України від 13.01.1992 р. №18 “Про затвердження Порядку визначення оплати і стягнення платежів за забруднення НПС та Положення про республіканський позабюджетний фонд охорони НПС”;
  • Постанова КМ України від 13.12.1992 р. №1092 “Про затвердження Положення про порядок встановлення рівнів шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря”;
  • Постанова КМ України від 29.05.1995 р. №364 Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами”.
  • Наказ Мінекобезпеки №154 до Постанови КМ №354.
  • Постанова КМ від 1996.09.11, №1100 “Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично припустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується”.
  • Наказ від 1996.07.18, №75 “Про затвердження Порядку розробки та затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (Мінекобезпеки) (1466)”
  • Наказ/ Інструкція, від 1996.07.18, № 76 “Про затвердження Інструкції щодо оформлення та змісту проекту нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (Мінекобезпеки) (1467)”.
  • Наказ, від 1997.10.27, №171 “Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (Мінекобезпеки) (2725)”.
  • Наказ/ Порядок, від 1999.05.12, №104 “Про затвердження Порядку видачі дозволів та поставлення на облік організацій, що розробляють проекти нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (Мінекобезпеки) (3641)”.
  • Порядок встановлення нормативів збору за забруднення НПС і стягнення цього збору. Затверджено постановою КМУ від 1 березня 1999 р., N303.

37. Стандарти України і нормативні документи по стандартизації в галузі екології

Стандарти України і нормативні документи по стандартизації в галузі екології:
  • Наказ Мінприроди та Держстандарту України № 125/80 від 07 вересня 1993 року "Про створення Технічного комітету зі стандартизації";
  • Наказ Мінекобезпеки України № 97 від 08 вересня 1995 року "Про Технічний комітет зі стандартизації ТК 82 "Охорона НПС та раціональне використання ресурсів України";
  • Концепція стандартизації у галузі охорони НПС та раціонального використання ресурсів України";
  • КНД 211.0.1.013-95 "Метрологічне забезпечення. Типове положення про базову організацію метрологічної служби Міністерства охорони НПС та ядерної безпеки України";
  • КНД 211.0.1.045-95 "Метрологічне забезпечення. Положення про Службу Головного метролога Міністерства охорони НПС та ядерної безпеки України";
  • КНД 211.0.0.007-94 "Атестація лабораторій по контролю забрудненості природного середовища. Основні положення";
  • КНД 211.1.2.008-04 "Гідросфера. Правила контролю складу і властивостей стічних та технологічних вод";
  • КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Основні положення";
  • КНД 211.0.4.004-95 "Порядок проведення внутрішньо лабораторного контролю якості визначень складу та властивостей проб вод. Методика";
  • КНД 211.0.1.017-95 - КНД 211.0.1.044-95 Методики виконання вимірювань з визначення складу та властивостей стічних вод. Розробка нових стандартів.

38. Доказ аудиту

Доказ аудитуІнформація, протоколи чи інші констатації фактів, які можуть бути перевірені. Доказ аудиту, як правило, збирається шляхом інтерв'ю, вивчення документів, спостережень за діяльністю та її умовами, отримання наявних даних результатів вимірювань та випробувань чи іншими способами в межах сфери поширення аудиту.

39. Критерії аудиту

Критерії аудитуПолітика, практика, методики чи вимоги, керуючись якими аудитор зіставляє зібрані під час аудиту докази стосовно предмета аудиту. До вимог можуть належати, але не обмежуватися ними, вимоги стандартів, настанов, установлені організаційні вимоги, а також вимоги законодавчих та нормативних актів.

40. Дані аудиту

Дані аудитуРезультати оцінювання зібраних доказів аудиту, зіставлені з погодженими критеріями аудиту. Дані аудиту є основою звіту про аудит.

41. Висновок аудиту

Висновок аудитуПрофесійне судження чи думка, висловлені аудитором стосовно предмета аудиту, основою яких є міркування аудитора з приводу даних, отриманих під час аудиту.

42. Аудиторська група

Аудиторська групаГрупа аудиторів чи один аудитор, призначені для здійснення певного аудиту. Один аудитор зі складу аудиторської групи виконує функцію провідного (головного) аудитора.

43. Аудитор з екології

Аудитор з екологіїОсоба, кваліфікована для здійснення екологічних аудитів. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з екології викладено в ДСТУ ISO 14012.

44. Провідний (головний) аудитор з екології

Провідний (головний) аудитор з екологіїОсоба, кваліфікована для здійснення екологічних аудитів і виконання відповідних функцій управління. Кваліфікаційні вимоги до провідного аудитора з екології викладено в ДСТУ ІЗО 14012.

45. Предмет аудиту

Предмет аудитуУстановлена екологічна діяльність, захід, умова, система управління навколишнім середовищем і/чи інформація з цих питань.

46. Замовник

ЗамовникОрганізація, яка доручає здійснення аудиту. Замовником може бути або сам об'єкт аудиту, або будь-яка інша організація, яка має на це встановлене законом чи нормативним актом право, або яка має право доручати здійснення аудиту іншій організації на контрактних умовах.

47. Технічний експерт

Технічний експертОсоба, яка надає конкретну допомогу аудиторській групі, використовуючи власні знання чи досвід, але не бере участі в її діяльності як аудитор.

48. Об'єкти екологічного аудиту

Об'єкти екологічного аудиту:
  • Інвестиційні і приватизаційні програми, а також проекти розвитку підприємств, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, діяльність яких пов'язана з екологічним ризиком для НПС;
  • Кредитні угоди, інвестиційні підрядні контракти, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, що негативно впливають на НПС і здоров’ я населення;
  • Екологічно небезпечні діючі об'єкти, системи, комплекси, незалежно від форм власності, у тому числі військового призначення, господарська діяльність яких пов'язана з екологічними ризиками для НПС і здоров’я людей;
  • Об'єкти приватизації власності державних підприємств і організацій.

49. Типи екологічного аудиту

Типи екологічного аудиту:
  • Екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків;
  • Оцінка екологічного стану території, власником якої є підприємство, або власник якої змінюється у процесі приватизації;
  • Екологічна характеристика продукції на стадії маркетингових досліджень;
  • Аналіз системи екоменеджмента підприємств.

50. Види ризиків на підприємствах

Види ризиків на підприємствах:
  • Оцінювання сценаріїв можливих аварій та дій, наслідків для НПС і населення;
  • Аналізу передбачуваних заходів і засобів запобігання наслідкам аварій та обмеження їх.

51. Предмет аудитування в межах підприємства

Предмет аудитування в межах підприємстваЄ усі його системи забезпечення життєдіяльності

52. Показники екологічності

Показники екологічності:
  • Кількість природних ресурсів та енергії, що використовуються;
  • Ефективність використання ресурсів;
  • Кількість твердих відходів з розрахунку на одиницю продукції;
  • Кількість викидів у повітря;
  • Рівень утилізації відходів;
  • Рівень переробки матеріалів, що використовуються для упаковування;
  • Кількість аварій, які вплинули на навколишнє середовище;
  • Кількість (у км пробігу) транспортних засобів на одиницю продукції;
  • Кількість газоподібних шкідливих речовин, що викидаються у НПС;
  • Інвестиції в природоохоронну діяльність;
  • Кількість і вартість екологічних штрафних санкцій;
  • Сума платежів стороннім організаціям за скиди стічних вод;
  • Інші витрати, що пов'язані з природокорисїпуваннямі;

53. Обов'язковий ЕА здійснюється у випадках

Обов'язковий ЕА здійснюється у випадках:
  • Екологічного оцінювання нерухомого майна при передачі власності;
  • Приватизації і банкрутства юридичних і фізичних осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності;
  • Проведення екологічного страхування з метою визначення ставок, чи розмірів страхових платежів і/чи відшкодування збитків, заподіяних порушенням вимог екологічного законодавства;
  • Кредитування юридичних осіб і громадян, що здійснюють підприємницьку діяльність;
  • Надання підприємствам, незалежно від форми власності, без-поворотної допомоги з державних екологічних фондів;
  • Оцінювання діяльності, пов'язаної з ліквідацісю наслідків аварій і стихійних лих;
  • Прийняття рішень державними органами щодо продовження дії ліцензій, дозволів, виданих підприємствам, установам, організаціям і громадянам, які здійснюють експлуатацію екологічно небезпечних об'єктів, а також при задоволенні заяв підприємств, організацій, громадян на отримання позначки про високий екологічний стандарт продукції (так звані «зелені позначки»);
  • Виконання міжнародних зобов'язань держави у сфері раціонального використання природних ресурсів, охорони НПС;
  • В інших випадках, визначених Кабінетом Міністрів України.

54. Застосування екологічного аудиту

Застосування екологічного аудиту:
  • У системі екологічного страхування при підготовці договорів екологічногол страхування, розробленні планів превентивних заходів щодо зниження екологічних ризиків;
  • При оцінюванні шкоди від настання страхового випадку для підприємців у зв'язку із забрудненням НПС;
  • Коригуванні вартості нерухомого майна;
  • Еколого-економічного аудиту при формуванні фондів екологічної санації підприємств;
  • При підготовці угод про розподіл продукції (оцінювання попередньої екологічної шкоди, вартість відтворення НПС, витрати на усунення наднормативних негативних впливів на НПС);
  • При підготовці угод про розподіл продукції (оцінювання попередньої екологічної шкоди, вартість відтворення НПС, витрати на усунення наднормативних негативних впливів на НПС);
  • У системі екологічної сертифікації;
  • У складі загального аудиту бухгалтерської документації.

55. Приклади цілей ЕА

Приклади цілей ЕА:
  • Визначити відповідність системи управління навколишнім середовищем об'єкта аудиту критеріям її аудиту;
  • Визначити, чи належним чином впроваджена і функціонує система управління навколишнім середовищем об'єкта аудиту;
  • Встановити напрями можливого вдосконалення системи управління навколишнім середовищем об'єкта аудиту;
  • Встановити спроможність внутрішнього процесу аналізу з боку керівництва забезпечувати постійну відповідність системи управління навколишнім середовищем її призначенню та ефективність її функціонування;
  • Оцінити систему управління навколишнім середовищем у випадках, коли організація передбачає встановити договірні відносини, наприклад такі, як відносини з потенційним постачальником чи партнером у спільному підприємстві.

56. Функції провідного аудитора

Функції провідного аудитора:
  • Проведення консультацій з замовником і об'єктом аудиту, якщо це доречно, під час визначення критеріїв та сфери поширення аудиту;
  • Отримання відповідної вихідної інформації, необхідної для виконання завдань аудиту, такої, як докладні відомості про види діяльності об'єкта аудиту, продукцію, послуги, місцезнаходження та безпосереднє оточення, а також докладні відомості про попередні аудити;
  • Визначення рівня можливостей дотримання вимог до екологічного аудиту, встановлених у ДСТУ ІЗО 14010;
  • Формування аудиторської групи, враховуючи при цьому потенційно можливе зіткнення інтересів і необхідність погодження її складу з замовником;
  • Керування діяльністю аудиторської групи згідно з настановами ДСТУ ІЗО 14010 і цим стандартом;
  • Розроблення плану аудиту за належної консультації з замовником, об'єктом аудиту і членами аудиторської групи;
  • Подання остаточного плану аудиту аудиторській групі, об'єкту аудиту і замовнику;
  • Координацію розроблення робочих документів, деталізованих методик та інструктаж аудиторської групи;
  • Сприяння розв'язанню будь-яких проблем, що виникають під час здійснення аудиту;
  • Встановлення випадків, коли досягнення цілей стає неможливим, і повідомлення замовника та об'єкта аудиту про відповідні причини;
  • Представлення інтересів аудиторської групи на нарадах з об'єктом аудиту до, під час та після аудиту;
  • Оперативне повідомлення об'єкта аудиту про дані аудиту, що свідчать про суттєві невідповідності;
  • Подання чітких та обгрунтованих звітів про аудит замовникові в термін, погоджений у межах плану аудиту;
  • Подання чітких та обгрунтованих звітів про аудит замовникові в термін, погоджений у межах плану аудиту;
  • Підготовку рекомендацій щодо вдосконалення системи управління навколишнім середовищем, якщо це погоджено в межах сфери поширення аудиту.

57. Функції аудитора

Функції аудитора:
  • Дотримання вказівок провідного аудитора і підтримку його діяльності;
  • Планування і об'єктивне, ефективне та результативне виконання дорученого завдання в межах сфери поширення аудиту;
  • Збирання та аналіз відповідних та достатніх доказів аудиту для отримання даних аудиту і формулювання висновків аудиту стосовно системи управління навколишнім середовищем;
  • Розроблення робочих документів під керівництвом провідного аудитора;
  • Документальне оформлення індивідуально отриманих даних аудиту;
  • Надійне зберігання документів, пов'язаних з аудитом, і повернення таких документів за вимогою;
  • Надання допомоги у складанні звіту про аудит.

58. Вимоги до аудиторської групи

Вимоги до аудиторської групи:
  • Кваліфікаційні вимоги, встановлені в ДСТУ І80 14012;
  • Вид організації, процесів, діяльності чи функцій, що підлягають аудиту;
  • Кількість членів аудиторської групи, їх рівень володіння мовою і компетентність;
  • Будь-яке потенційно можливе зіткнення інтересів між членами аудиторської групи і об'єктом аудиту;
  • Вимоги замовників, а також органів з сертифікації/реєстрації та акредитації.

59. Відповідальність та діяльність замовника аудиту

Відповідальність та діяльність замовника аудиту:
  • Визначення потреби в аудиті;
  • Встановлення та підтримання зв'язків з об'єктом аудиту для сприяння його всебічній співпраці під час аудиту, організацію початку процесу аудиту;
  • Визначення цілей аудиту;
  • Вибір провідного аудитора чи організації-виконавця аудиту і, якщо це доречно, ухвалення складу аудиторської групи;
  • Надання відповідних повноважень та ресурсів для виконання аудиту;
  • Проведення консультацій з провідним аудитором з метою визначення сфери поширення аудиту;
  • Ухвалення критеріїв аудиту системи;
  • Ухвалення плану аудиту;
  • Приймання звіту про аудит і визначення порядку його розповсюдження.

60. Відповідальність та діяльність об'єкта аудиту

Відповідальність та діяльність об'єкта аудиту:
  • Належне інформування працівників про цілі та сферу поширення аудиту;
  • Надання засобів, необхідних аудиторській групі, з метою забезпечення ефективності та результативності процесу аудиту;
  • Призначення відповідального та компетентного персоналу для допомоги членам аудиторської групи, виконання ролі супровідних осіб на місцях аудиту, а також для забезпечення ознайомлення членів аудиторської групи з чинними в організації вимогами щодо охорони здоров'я, безпеки та іншими відповідними вимогами;
  • Забезпечення доступу до засобів, персоналу, відповідної інформації і протоколів на прохання аудиторів;
  • Співпраця з аудиторською групою для уможливлення досягнення цілей аудиту;
  • Отримання копії звіту про аудит, якщо тільки немає спеціального заперечення з боку замовника.

61. Десять кроків аудиту

Десять кроків аудиту:
  • Визначення сфери поширення аудиту
  • Попередній аналіз документації
  • Розробка плану аудиту
  • Розподіл обов'язків між членами аудиторської групи
  • Проведення початкового засідання
  • Збирання доказів аудиту
  • Проведення підсумкового засідання
  • Підготовка звіту про аудит
  • Розповсюдження звіту про аудит
  • Завершення аудиту.

62. План повинен містити

План повинен містити:
  • Цілі і сферу поширення аудиту;
  • Критерії аудиту;
  • Ідентифікацію підрозділів та функцій об'єкта аудиту, що підлягають аудиту;
  • Ідентифікацію посад чи функцій окремих осіб у межах організаційної структури об'єкта аудиту, що мають важливі безпосередні обов'язки стосовно системи управління навколишнім середовищем об'єкта аудиту;
  • Ідентифікацію тих елементів системи управління навколишнім середовищем об'єкта аудиту, які вважаються пріоритетними під час виконання аудиту;
  • Методики виконання аудиту елементів системи управління навколишнім середовищем об'єкта аудиту з урахуванням його організаційної структури;
  • Робочу мову і мову, якою складається звіт про аудит;
  • Ідентифікацію документів, на які посилаються;
  • Запланований час і тривалість виконання основних функцій у межах процесу аудиту;
  • Дати і місце виконання аудиту;
  • Ідентифікацію членів аудиторської групи;
  • Графік проведення засідань за участю керівництва об'єкта аудиту;
  • Вимоги конфіденційності;
  • Зміст і форму подання звіту, заплановані дати випуску і розповсюдження звіту про аудит;
  • Вимоги до зберігання документів.

63. До робочих документів, що вимагаються для спрощення виконуваних аудитором досліджень, можуть належати

До робочих документів, що вимагаються для спрощення виконуваних аудитором досліджень, можуть належати:
  • Форми для документування доказів і даних аудиту;
  • Методики і переліки контрольних питань, що повинні використовуватися для оцінювання елементів системи;
  • Протоколи засідань.

64. Мета початкового засідання

Мета початкового засідання:
  • Представлення членів аудиторської групи керівництву об'єкта аудиту;
  • Аналіз цілей, сфери поширення та плану аудиту, а також погодження розкладу процесу аудиту;
  • Стисле викладення методів та методик, що повинні бути використанні для виконання аудиту;
  • Налагодження офіційних каналів обміну інформацією між аудиторською групою і представниками об'єкта аудиту;
  • Підтвердження наявності ресурсів та засобів, яких потребує аудиторська група;
  • Підтвердження дати та часу проведення підсумкового засідання;
  • Установлення форм сприяння та співпраці з боку об'єкта аудиту;
  • Аналіз відповідності встановленим умовам процедур оперативної допомоги ау-диторській групі на місцях.

65. Аудитори повинні розуміти

Аудитори повинні розуміти:
  • Екологічні технології;
  • Технічні та екологічні аспекти експлуатації виробничих об'єктів;
  • Відповідні вимоги законів, нормативних актів, регламентів чи стандартів та інших повідних нормативних документів щодо навколишнього середовища;
  • Системи управління навколишнім середовищем і стандарти, відповідно до яких будуть проводитися аудити;
  • Процедури, процеси і методики аудиту.

66. Особисті якості і вміння

Особисті якості і вміння:
  • Здатність ясно висловлювати ідеї та думки в письмовій чи усній формі;
  • Навички спілкування з людьми, що сприяють ефективному та плідному виконанню аудиту, в тому числі дипломатичність, такт і здатність слухати інших;
  • Здатність підтримувати достатній рівень незалежності та об'єктивності;
  • Здатність до самоорганізації та самоконтролю, необхідну для ефективного та результативного виконання аудиту;
  • Здатність до формулювання та прийняття обгрунтованих рішень на підставі об'єктивних доказів;
  • Здатність з повагою ставитися до звичаїв та культури країни чи регіону, в яких виконується аудит.

67. Критерії провідного аудитора

Критерії провідного аудитора:
  • Участь у процесах не менше трьох завершених екологічних аудитів;
  • Виконання функцій провідного аудитора під наглядом та керівництвом іншого провідного аудитора, щонайменше, в одному з цих трьох аудитів;
  • Підтвердження зазначених якостей та вмінь перед керівництвом чи іншими особами, відповідальними за програму аудиту.

68. Оцінювання кваліфікації аудиторів з екології

Оцінювання кваліфікації аудиторів з екології:
  • Інтерв'ю чи співбесіди з кандидатами;
  • Письмова і/чи усна атестація чи інші прийнятні способи;
  • Аналіз письмових робіт кандидатів;
  • Бесіди з колишніми роботодавцями, колегами тощо;
  • Рольові ігри;
  • Рівноправне спостереження в реальних умовах аудиту;
  • Ознайомлення з документами про освіту, досвід та підготовку;
  • Розгляд професійних сертифікацій та кваліфікацій кандидата.

Автор курсу: О. Ф. Шульженко, кафедра АПЕПС.

загрузка...
Сторінки, близькі за змістом