Базові сервіси інтернету

Кожному повноправному користувачу Internet доступна безлiч рiзних сервiсiв Internet. Дати певну класифiкацiю сервiсiв, залежно вiд їхнього застосування, практично неможливо через унiкальнiсть кожного сервiсу й одночасно невiддiльнiсть його вiд iнших.
Можна роздiлити сервiси:

• iнтерактивнi (on-line)
• прямi
• вiдкладеного читання (off-line)

Хоча ця класифiкацiя не є точною, тому що тим самим сервiсом (наприклад, FTP) можна користуватися як у режимi (on-line), так i в режимi (off-line) через ftp-mail. Бiльшiсть сервiсiв Internet працюють iз використанням принципу "клiєнт-сервер". Це означає, що, коли користувач (клiєнт) запускає програму, яка запитує якусь послугу (таку програму також називають "клiєнтом"), ця програма з'єднується мережею з iншою програмою (таку програму називають "сервером", а в OC UNIX -- "демоном"), запущеною на iншiй машинi мережi. Комп'ютер, що дає мережевi послуги, також називається сервером. Комп'ютер, що пiдключений до мережi i вiдповiдає на запити, називається хостом (host).

Сервером може бути будь-який хост (навiть РС). Для цього на ньому повиннi бути запущенi вiдповiднi програми, що дають сервiснi мережевi послуги, або цi програми запускаються автоматично операцiйною системою. Хост, на якому працює користувач, називається локальним (localhost - IP-iм'я комп'ютера будь-якого користувача). Комп'ютер-хост повинний мати 32- розрядну IP-адресу i складове iм'я в доменнiй формi.