|
ADO в Delphi AJAX Android C++ CakePHP CMS COM CSS Delphi Flash Flex HTML Internet Java JavaScript MySQL PHP RIA SCORM Silverlight SQL UML XML Бази даних Веб-розробка Генетичні алгоритми ГІС Гітара Дизайн Економіка Інтелектуальні СДН Колір Масаж Математика Медицина Музика Нечітка логіка ООП Патерни Подання знань Розкрутка сайту, SEO САПР Сесії в PHP Системне програмування Системний аналіз Тестологія Тестування ПЗ Фреймворки Штучний інтелект
|
Тестологічний словник-довідник - М. Семантичний конспект розділу
Семантичне ядро: Метод Пофама (Popham W. J.) ↓ Метод Агноффа ↓ Метод Л. Нєдєльського ↓ Метод Д. Міллмана ↓
Метод Агноффа — дає можливість визначити прохідний бал для кожного тестового завдання
Метод Д. Міллмана — Кілька незалежних фахівців із предмета присвоюють кожному тестовому завданню рейтинг (ступінь відповідності або конгруентності певному елементу змісту)
Метод Л. Нєдєльського — Передбачає винесення експертом судження щодо кожної можливої неправильної відповіді
Метод Пофама (Popham W. J.) — Експертам пропонують ознайомитися зі змістом двох списків: один із тестовими завданнями, а другий з елементами змісту й метою тестування. Завдання експертів з'ясувати, який елемент змісту вимірює кожне завдання, тобто якому елементу змісту яке завдання відповідає (якщо завдання взагалі конгруентне будь-якому елементу змісту списка). Підрахувавши кількість відповідностей [завдання елемент змістуk для кожного експерта, автор тесту заповнює таблицю. Навіть візуальний аналіз цієї таблиці надасть інформацію про кількість збігів/неузгодженостей в експертних оцінках. (Щодо аналізу статистичних показників) У практиці педагогічного тестування застосовують чотири методи підрахунку тестових балів: традиційний метод (дихотомічне оцінювання), метод корекції на вгадування [Правильний мінус неправильнийk, метод корекції на вгадування [Правильний плюс пропускk, метод [Доведення відповіді до правильноїk.
Модель з обмеженням часу на виконання тесту — Є п завдань з певного предмета, розділу чи теми або з кількох предметів. Із цієї множини завдань довільно вибирають kзавдань (k < п) і вказують максимальний час для виконання тесту (відповіді на всі завдання тесту).
Модель з обмеженням часу на виконання тесту — Є п завдань з певного предмета, розділу чи теми або з кількох предметів. Із цієї множини завдань довільно вибирають kзавдань (k < п) і вказують максимальний час для виконання тесту (відповіді на всі завдання тесту)
Класична модель оцінювання — Перша й найпростіша модель тестування Класична модель оцінювання — З усієї множини завдань вибирають і пропонують тестованому k завдань (k < п), він позначає правильні, на його думку, відповіді. Результатом тестування є процент правильних відповідей.
Класична модель з урахуванням складності завдань — Є п завдань із певного предмета, розділу чи теми або з кількох предметів. Кожне завдання має певний рівень складності Класична модель з урахуванням складності завдань — З усієї множини завдань випадковим методом вибирають k завдань (k < п), які пропонують тестованому. Результат відповідей на кожне завдання позначають [правильноk або [неправильноk. Підсумовуючи результати тестування, ураховують складність запитань, на які тестований відповів правильно. Чим складніше завдання, тим вищим буде результат тестування
Модель із зростанням складності — Є п завдань із певного предмета, розділу чи теми або з кількох предметів. Кожне завдання має певний рівень складності. Усі завдання розподілено між т рівнями складності. У тесті мають бути завдання всіх рівнів складності. З усієї сукупності випадковим методом вибирають k завдань (k < п) й упорядковують їх за зростанням рівня складності. Кількість завдань кожної групи складності має бути однаковим або підпорядковане нормальному закону. Результат тестування визначають аналогічно до моделі 2. Така модель забезпечує паралельність тестів за складністю, а отже, надійність результатів тестування є вища, ніжу попередніх моделях.
П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу: Нульовий рівень (рівень розуміння) П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу: Перший рівень (упізнавання) П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу: Другий рівень (відтворення) П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу: Третій рівень (застосування) П'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу: Четвертий рівень (творча діяльність)
Модель з урахуванням часу виконання завдання. — У цій моделі, визначаючи результаттестування, ураховують час, за який тестований виконував кожне завдання.
Адаптивна модель. — Ця модель спирається на класичну модель з урахуванням складності завдань. Вид комп'ютерного тестування, при якому тестові завдання з певними характеристиками послідовно зображуються на екрані комп'ютера, а рівень підготовки тестованого, із зростаючою точністю оцінюється відразу ж після комп'ютерної відповіді Кожне наступне завдання в адаптивному тестуванні залежить від попередніх відповідей: кожне наступне завдання буде складнішим, якщо попереднє завдання тестований виконав правильно. Якщожу попередньому завданні була допущена помилка, наступне завдання комп'ютерна програма запропонує легше..
Модель тестування за сценарієм: Викладач перед проведенням тестування формує його сценарій, у якому враховує: кількість завдань ізкожної' теми, які мають бути в тесті; кількість завдань кожного рівня складності, які мають бути в тесті; кількість завдань кожної форми, які мають бути в тесті; час виконання тесту; інші параметри тесту на розсуд викладача. Модель тестування за сценарієм — Ця модель є продовженням й удосконаленням класичної моделі тестування, яка реалізується в системі дистанційного асинхронного навчання
Модель, що ґрунтується на нечіткій математиці. — Ця модель тестування є продовженням будь-якої з описаних вище моделей, але в ній замість чітких характеристик тестових завдань і відповідей використовують їх нечіткі аналоги
Матеріали інформаційні — Збірник, у якому вміщено умови про правила проходження зовнішнього оцінювання, програмові вимоги з предмета, описано форму, структуру, зміст зовнішнього оцінювання, його мету, а також запропонований демонстраційний варіант завдань
Матеріал контрольно-вимірювальний — Комплект (варіант) тестових завдань різної форми, який підготовлено для проведення тестування.
Матриця результатів тестування — Таблиця, що містить результати відповідей кожного тестованого на кожне завдання тесту. Номер рядка ] відповідає номеру тестованого, а номер стовпчика і номеру завдання
Медіана — Значення ознаки, яке ділить упорядковану за обсягом сукупність елементів навпіл так, що одна половина всіх значень виявляється менше медіани, а друга більше Медіана — Відповідає 50-му процентилю, 5-мудеци-лю та 2-му квартилю
Метод фасетного дизайну — Створення не одного, а відразу кількох варіантів того самого завдання на основі одного елементу змісту. Кожен тестований отримує з фасету тільки один варіант завдань, але всі тестовані виконують однотипні завдання з різними варіантами фасету і з різними відповідями. Застосування фасету дає можливість запобігти списуванню або іншим порушенням під час проведення контролю знань та об'єктивного порівняння тестових балів тестованих
Метод внутрішньої послідовності — метод оцінки надійності тестових балів, в основі якого лежить припущення, що паралельні не тільки окремі форми, а й окремі частини всередині одного тесту.
Метод еквівалентних форм — Метод оцінки надійності тестових балів, за яким одній групі тестованих пропонують виконати спочатку одну форму тесту, а через певний час іншу.
Метод повторного тестування (метод ре-тесту) — Метод оцінки надійності тестових балів, коли один тест використовують два або більше разів в одній групі тестованих. Для того, щоб підвищити ре-тестову надійність, треба відібрати з апробованого варіанта тесту ті завдання, на які тестовані дають стійкі відповіді. Чим вище ретестова надійність, тим менш чутливий тест до впливу неконтрольованих факторів.
Метод тестування — Перетестування за еквівалентними формами комбінація двох методів, коли дві еквівалентні (паралельні) форми тесту проводять з інтервалом у час
Метод часткового бала — Виставлення тестового бала з урахуванням винагороди тестованого за часткові знання
Методи визначення надійності — Методи, які дають можливість визначити різні види надійності результатів оцінювання
Методи експертної оцінки якості тестових завдань — Є два методи оцінки якості тестових завдань:
1) проведення експертної оцінки якості передтестових завдань;
2) аналіз статистичних показників кожного завдання після проведення пробного тестування.
Методи підрахунку балів за завдання множинного вибору з кількома правильними відповідями — У практиці педагогічного тестування використовують два методи:
1) дихотомічне оцінювання або оцінювання з ваговим коефіцієнтом;
2) застосування методу часткового бала. Вибір кожного з них залежить від мети тестування й підходів до інтерпретації його результатів.
Методи підрахунку балів за завдання на встановлення відповідності — Існує два методи, які застосовують залежно від мети тестування й підходів до інтерпретації результатів.
Перший дихотомічна оцінка або оцінка з ваговим коефіцієнтом.
Другий спосіб застосування часткового бала..
Міра центральної тенденції розподілу — Узагальню-вальні характеристики центру розподілу елементів сукупності за значенням ознаки (бали), що визначають центр тяжіння ряду
Мода — Значення ознаки, яке найчастіше трапляється в ряду розподілу Мода — Це значення ознаки, яке відповідає найбільшій частоті (частці), а не її частота
Моделі оцінювання — Модель оцінювання, за якої результат конкретного учня порівнюють із результатом вибраного групового еталону (нормативно зорієнтоване оцінювання). модель порівняння, коли результат конкретного учня порівнюють із стандартом або критерієм (критеріально зорієнтоване оцінювання). Модель розвитку, коли результати конкретного учня оцінюють шляхом аналізу рівня його розвитку в проміжку між двома точками в часі щодо обсягу його бази знань або ступенем опанування певним умінням.
Модель педагогічного тестування — Метод, відповідно до якого учню/студенту пропонують тестові завдання й оцінюють результати тестування. Нижче наведено моделі, які найчастіше використовують під час оцінювання у формі тестування.
Модель із розподілом завдань за рівнем засвоєння навчального матеріалу — Визначають п'ять рівнів засвоєння навчального матеріалу
Упорядник Л. Т. Коваленко
Короткий тестологічний словник-довідник. — К56 К.: Грамота, 2008. — 160 с. (Серія «Словник»). Формалізація контенту розділу здійснена за підтримки Лабораторії СЕТ: Контроль знань, Інтелектуальні системи навчання, Дистанційне навчання — статті. Зверніть увагу на додаткові посиланняЯкщо вас цікавить...Головний розділСторінки, близькі за змістомзагрузка...
|
Сторінки, близькі за змістом
|
|
Copyright © 2008—2026 Портал Знань.
При використанні матеріалів посилання, для інтернет-ресурсів — гіперпосилання, на Znannya.org обов'язкове.
Зв'язок
|
НТУУ "КПІ" Інженерія програмного забезпечення КПІ Лабораторія СЕТ |
|
Тестологічний словник-довідник
Тестологія
