§ 3. Походження, суть і функції грошей. Семантичний конспект розділу

Семантичне ядро:

Гроші ↓ Вартість ↓

1. Вартість [Ключове поняття розділу]

Вартість — К. Маркс установив, що вартість у своєму історичному розвитку набувала таких форм: проста, поодинока, або випадкова; повна, або розгорнута; загальна; грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва й обміну..

Виявити вартість можна лише у суспільному відношенні одного товару до іншого .

2. Гроші [Центральне поняття розділу]

↑

Гроші:

засіб обігу;
засіб утворення скарбів і нагромадження;
засіб платежу;
світові гроші;
міра вартості

Гроші — маючи властивість загальної обмінюваності, дають змогу стихійно здійснювати як кількісний, так і якісний обмін затрат праці приватних товаровиробників

Виконують роль загального еквівалента.

За допомогою грошей порівнюються величини вартості всіх інших товарів .

3. Закон грошового обігу повноцінних грошей

↑

Закон грошового обігу повноцінних грошей — Маса грошей, що функціонує як засіб обігу, прямо пропорційна сумі цін усіх товарів і обернено пропорційна числу оборотів однойменних грошових одиниць

4. Світові гроші

↑

Світові грошей, де гроші виступають у своїй початковій формі, тобто у вигляді зливків благородних металів.

Світові гроші функціонують і як загальна матеріалізація суспільного багатства. Ця їхня властивість виявляється, коли видаються зовнішні кредити, переміщуються нагромаджені багатства (золоті запаси в іноземні банки), сплачуються воєнні контрибуції..

Світові гроші виступають як загальний платіжний і міжнародний купівельний засіб.

5. Паперові гроші
↑
Паперові гроші — Лише символи вартості, тобто грошові знаки, які замінюють повноцінні гроші в їхніх функціях як засіб обігу і засіб платежу

6. Знецінення грошей
↑
Знецінення грошей — Лише момент в інфляційному процесі

Знецінення грошей — Свого роду прихований податок, котрий знижує життєвий рівень працівників

Держава вимушена приймати відповідні заходи для зміцнення грошової системи шляхом девальвації грошової одиниці, обміну знецінених грошових знаків на нові тощо.

7. Засіб обігу
↑
Засіб обігу — Функція грошей пов'язана з тим, що за умов розвинутого товарного обміну безпосередній обмін товарів переріс у товарно-грошовий обіг: товар - гроші - товар (Т - Г - Т).

Засіб обігу — Гроші функціонують уже не уявно, а реально і обслуговують вони акт продажу-купівлі

Швидкоплинне виконання грошима цієї функції і відокремлення змісту грошей від їх номінального значення створили умови для того, що уряди почали випускати в обіг неповноцінні монети, а це підготувало грунт для заміни металевих грошей паперовими. .

У XI ст. вони почали випускатися в Китаї, з 1690 р. - у США, в 1762 р. - в Росії. З 1914 р. майже в усіх країнах припинилася заміна банкнот на золото, а під час світової кризи 1929-1933 рр. припинився обіг золота взагалі..

8. Засіб утворення скарбів і нагромадження
↑
Засіб утворення скарбів і нагромадження — Функція грошей, пов'язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу

Гроші затримуються в руках товаровиробників, випадають зі сфери обігу. Цим товаровиробники захищаються від різних випадковостей стихійного ринку. Але такі гроші в будь-який час можуть знову повернутися в товарообіг .

При золотому обігу резервуари скарбів були стихійним регулятором обігу грошової маси. Паперові ж гроші не можуть перетворюватися в скарб і регулювати грошовий обіг. За капіталізму гроші нагромаджуються головним чином не у вигляді скарбів, а як капітал.

9. Засіб платежу
↑
Засіб платежу — Функція грошей, яка виявляється у зв'язку з потребою продажу товару і послуг при відкладанні платежу і викликається різницею в часі виробництва і реалізації ряду товарів або ж необхідністю купівлі товарів за відсутності наявних грошей

З розвитком товарно-грошових відносин функція грошей як засобу платежу дедалі більше витісняє функцію засобу обігу. Остання виявляється лише у сфері роздрібного товарообігу .

10. Закон паперово-грошового обігу
↑
Закон паперово-грошового обігу — Випуск паперових грошей повинен бути обмежений тією їх кількістю, в якій справді оберталося б символічно представлене ними золото

11. Міра вартості
↑
Функція, яку виконують гроші тому, що самі володіють вартістю, але виконують її уявно, тобто як ідеальні гроші. До них прирівнюються величини вартості всіх інших товарів.

Виконання грошима функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою для порівняння цін різних товарів. Такою грошовою одиницею у США є долар, в Англії - фунт стерлінгів, які прирівнюються до різної вагової кількості золота .

Через міру вартості гроші виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці, а через масштаб цін - вагову кількість золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах .

12. Проста форма вартості
↑
Форма вартості, при якій важливо було безпосередньо визначити однорідність багатьох товарів, а кількісні пропорції складалися випадково, остільки ця форма вартості задовольняла господарські потреби суспільства доти, доки сам обмін мав випадковий характер.

13. Повна форма вартості
↑
Характерним для цієї форми обміну є те, що вартість одного товару може бути виражена в багатьох інших товарах, а кількість випадкових пропорцій скорочується

14. Просте мінове відношення
↑
Просте мінове відношення — має такий вигляд: х товару А = у товару В, в якому х товару А обмінюється на у товару В.У такій послідовності товар А виражає свою вартість у товарі В, перебуває в активній відносній формі вартості, а товар В, який виражає вартість товару А, фігурує в пасивній еквівалентній формі вартості

15. Еквівалентна форма товару
↑
Еквівалентна форма товару:
а) споживна вартість товару-еквівалента В стає матеріалом для виразу вартості товару А іншої споживної вартості;
б) конкретна праця як творець еквівалента виступає формою вияву абстрактної праці;
в) приватна праця, яка втілена в товарі-еквіваленті, стає формою виразу протилежності - суспільної праці