Система команд процесорів Intel
ADO в Delphi AJAX Android C++ CakePHP CMS COM CSS Delphi Flash Flex HTML Internet Java JavaScript MySQL PHP RIA SCORM Silverlight SQL UML XML Бази даних Веб-розробка Генетичні алгоритми ГІС Гітара Дизайн Економіка Інтелектуальні СДН Колір Масаж Математика Медицина Музика Нечітка логіка ООП Патерни Подання знань Розкрутка сайту, SEO САПР Сесії в PHP Системне програмування Системний аналіз Тестологія Тестування ПЗ Фреймворки Штучний інтелект
|
Система команд процесорів Intel
Нижче приводиться алфавітний перелік команд процесорів Intel з коротким описом дії кожної команди і прикладами її використання.
.386
codes segment use 16
assume Cs:codes
codes ends
data segment use16
data ends
Окремі статті, що починаються з позначень 386+, 486+ і Pentium+, присвячені командам, відсутнім в МП 86. Багато хто з цих команд (наприклад, команди перевірки бита И або умовної установки байта set) носить прикладний характер і може використовуватися в звичайних програмах реального режиму. Нові команди, реалізовані вперше в МП 80386, зберігають своє значення і в сучасніших процесорах. Для того, щоб асемблер розпізнає команди МП 80386, в програмі має бути присутньою директива .386. Нові команди, реалізовані вперше в МП 80486, зберігають своє значення і в процесорах Pentium. Для того, щоб асемблер розпізнає команди МП 80486, в програмі має бути присутньою директива .486. Для того, щоб асемблер розпізнавав команди, реалізовані вперше в процесорі Pentium, в програмі має бути присутньою директива .586. Ряд команд вимагає для свого виконання спеціальних умов, зазвичай відсутніх в додатках MS-DOS. Так, наприклад, команда bound (перевірки індексу масиву на вихід за межі) при виявленні виходу за межі генерує переривання з вектором 5. Це переривання в захищеному режимі якраз і є виключенням порушення меж масиву, але в додатках MS-DOS використовується для виводу на друк вмісту екрану. Тому використання таких команд в реальному режимі утруднене. Окремі статті, що починаються з позначення 386р+, присвячені привілейованим командам сучасних процесорів, що працюють в розширеному режимі, і відсутнім в МП 86. Для використання цих команд в програму необхідно включити директиву асемблера .386р (можна також використовувати директиви .486р або .586р). Якщо при цьому програма реалізується, як 16-розрядний додаток MS-DOS, сегмент команд повинен мати описувач usc16 (за наявності директиви .386 транслятор за умовчанням створює 32-розрядне застосування). Слідує, проте, мати на увазі, що привілейовані команди захищеного режиму призначені для використання не в прикладних програмах, а в операційних системах захищеного режиму. У прикладних програмах привілейовані команди доводиться використовувати лише у вельми спеціальних випадках, коли, наприклад, прикладна програма запускається в реальному режимі під управлінням MS-DOS, але потім переводить процесор в захищений режим і далі використовує переваги цього режиму. Типовий приклад програми такого роду - додаток DOS, якому потрібно використовувати всю оперативну пам'ять комп'ютера. У справжній книзі, присвяченій, в основному, реальному режиму, дається лише перерахування привілейованих команд захищеного режиму. Зверніть увагу на додаткові посиланняГоловний розділСторінки, близькі за змістомзагрузка...
|
Сторінки, близькі за змістом Асемблер (англ. assembler) — загальноприйнята назва транслятора з автокоду. Асемблер переводить початкову програму, написану на автокоді, в переміщувану програму на мові машинній. Оскільки асемблер здійснює трансляцію на мову завантажувача, при завантаженні програми необхідна налаштування умовних адрес, тобто адрес, значення яких залежать від розташування даної програми в пам'яті ЦВМ і від її зв'язків з іншими незалежно трансльованими програмами. |
Copyright © 2008—2024 Портал Знань.
При використанні матеріалів посилання, для інтернет-ресурсів — гіперпосилання, на Znannya.org обов'язкове.
Зв'язок
|
НТУУ "КПІ" Інженерія програмного забезпечення КПІ Лабораторія СЕТ |
|