Асемблер (assembler) і системне програмування

Асемблер (англ. assembler) — загальноприйнята назва транслятора з автокоду. Асемблер переводить початкову програму, написану на автокоді, в переміщувану програму на мові машинній. Оскільки асемблер здійснює трансляцію на мову завантажувача, при завантаженні програми необхідна налаштування умовних адрес, тобто адрес, значення яких залежать від розташування даної програми в пам'яті ЦВМ і від її зв'язків з іншими незалежно трансльованими програмами.

У простому випадку асемблер переводить одну пропозицію початкової програми в один об'єкт (команду, константу) модуля завантаження (т. з. трансляція «один в один»). При цьому взаємне розташування об'єктів в модулі завантаження і, зрештою, в пам'яті машини визначається порядком пропозицій в початковій програмі на автокоді і повністю залежить від програміста. Асемблер виконує і допоміжні функції, такі, як підготовка до друку документів необхідної форми, реєстрація зв'язків даної програми з іншими програмами і т. д. Для цієї мети в автокодах передбачаються команди асемблера, які не породжують об'єктів в робочій програмі і призначені тільки для вказівки допоміжних дій асемблера.

Асемблер (assembler) — система програмування, яка включає мову асемблера та транслятор з цієї мови. Асемблер є мовою програмування низького рівня. Чим нижчий рівень мови програмування, тим ближча специфіка роботи програми до самого процесора, для якого вона й була написана. Вважається, що мови низького рівня складніші й потребують більш вузької спеціалізації програміста, оскільки програма написана на асемблері для одного типу процесорів виявиться не завжди придатною для роботи з іншими процесорами. З іншого боку програми написані на асемблері компактні та швидкі, що теж є немаловажливим.

Поки існують процесори, буде існувати й асемблер!