→ Пошук по сайту       Увійти / Зареєструватися
Знання

Знання Порталу. Електронні навчальні курси. Дистанційне навчання. Семантичний конспект розділу

Семантичне ядро:
Тест ↓  Знания ↓  Обучаемый ↓  Обучение ↓  Матрица ↓  Задание ↓  UML ↓  Система ↓  Вектор ↓  Cессии ↓  Веб-сайт ↓  Орган(и) влади ↓  Валідність ↓  Список событий согласно спецификации HTML 4.0 ↓  HTML ↓  Теги ↓  ADO ↓  ВЫВОД ↓  Обучающая система ↓  Internet ↓  АВТОМАТ ↓  Оцінка ↓  Бал ↓  PHP ↓  Технологічні принципи для створення інформаційної системи "е-уряд" ↓  Інформаційна система ↓  Оцінювання ↓  Завдання в тестовій формі ↓  Патерни поведінки ↓  ІКТ ↓  Браузер ↓  Базовый объект ADO Command ↓  Критерій ↓  Определитель матрицы (системы) ↓  Гроші ↓  Модель педагогического тестирования ↓  Компонента ↓  Електронний цифровий підпис ↓  Опрацьовані програми забезпечують корисні результати ↓  Пакет ↓  Екологічна експертиза (ЕЕ) ↓  Веб-сторінка ↓  Вартість ↓  Flash ↓  TADOCommand ↓  Базовые объекты ADO ↓  Шкала ↓  Попит ↓

1. Тест [Центральне поняття розділу]

↑
Тест — Сукупність запитань, які переважно вимагають однозначної відповіді, укладений за певними правилами та процедурами, передбачає попередню експериментальну перевірку й відповідає таким характеристикам ефективності, як валідність і надійність

2. Модель з обмеженням часу на виконання тесту

↑
Модель з обмеженням часу на виконання тесту — Є п завдань з певного предмета, розділу чи теми або з кількох предметів. Із цієї множини завдань довільно вибирають kзавдань (k < п) і вказують максимальний час для виконання тесту (відповіді на всі завдання тесту).

3. Завдання в тестовій формі [Ключове поняття розділу]

↑
Завдання в тестовій формі — Педагогічний засіб, який відповідає вимогам: 1) відповідність меті; 2) лаконічність; 3) логічна форма висловлювання; 4) наявність місця для відповіді; 5) однакові правила оцінювання відповідей; 6) правильне розміщення елементів завдання; 7) наявність однакової інструкції для всіх тестованих; 8) адекватність інструкції, формі та змісту завдання

Завдання в тестовій формі — Характеризується певним рівнем складності, після включення до тесту витирається з банку даних

4. Модель з обмеженням часу на виконання тесту

↑
Модель з обмеженням часу на виконання тесту — Є п завдань з певного предмета, розділу чи теми або з кількох предметів. Із цієї множини завдань довільно вибирають kзавдань (k < п) і вказують максимальний час для виконання тесту (відповіді на всі завдання тесту)

5. Теорія однопараметричного оцінювання Раша

↑
Теорія однопараметричного оцінювання Раша — Завдання вважають складнішим за інше, якщо вірогідність правильної відповіді на нього менше від іншого незалежно від того, хто його виконує. Отже, більш підготовлений тестований має більшу ймовірність правильно відповісти на всі завдання тесту, ніж менш підготовлений.

Теорія однопараметричного оцінювання Раша — Данський учений Раш розробив математичну модель, у якій пов'язано два латентних параметри: рівень знань тестованого і рівень складності завдання тесту

6. Валідність [Ключове поняття розділу]

↑
Валідність — Одна з основних характеристик ефективності тесту, включає широке коло понять

Валідність — У найзагальнішому вигляді показує, що оцінює тест і як добре він це робить

Валідність — Указує на більший чи менший ступінь придатності тесту до використання з певною метою

7. Валідність змістова

↑
Валідність змістова — Характеристика тесту, що відображає ступінь упевненості, що завдання тесту досить повно охоплюють зміст певної сфери знань, тест точно визначає суттєві для цієї діяльності навички, але водночас не перевіряє другорядні в даному разі знання й навички

Валідність змістова — Залежить від глибини попередньо проведеного авторами тесту аналізу навчального плану й програми, змісту підручників, від точності й повноти формулювання мети навчання

8. Валідність за віковою диференціацією

↑
Валідність за віковою диференціацією — Визначає можливість використання тесту для тестованих різних вікових категорій

Валідність за віковою диференціацією — Визначення цього виду валідності для тестів шкільних досягнень дає можливість установити оптимальний час проведення тестування (наприклад, розроблений інструментарій краще використати не пізніше, ніж через тиждень після вивчення теми чи тестування доцільно провести в перші два тижні II семестру).

9. Оцінка [Ключове поняття розділу]

↑
Оцінка — Кількісна міра результату контролю засвоєння знань, сформованості навичок і вмінь, що оцінює якість виконання різноманітних навчальних завдань

Можуть бути позначені літерами (у практиці зарубіжного оцінювання А, В, С ...), цифрами (1, 2, 3...) або словами ([відмінноk, [добреk, [задовільноk, [незадовільноk).

10. Валідність прогностична

↑
Валідність прогностична — Характеристика тесту, яка відображає ступінь упевненості, що отримані за тест оцінки добре прогнозують майбутні досягнення тестованого (наприклад, у США результати за складання тесту SAT передбачають певний рівень успішності студента у ВНЗ).

Валідність прогностична — Для її виявлення результати одного тесту порівнюють із результатами іншого тесту, який проводять, наприклад, через півроку або рік навчання.

Оцінюють за допомогою коефіцієнта кореляції між результатами тестування й певним зовнішнім критерієм (зовнішньою змінною), що характеризуватиме вимірювану властивість у майбутньому. Основна складність визначення такої валідності вибір вагомого зовнішнього критерію (зовнішньої змінної) в майбутньому. .

11. Оцінка змістової валідності тесту

↑
Оцінка змістової оцінки якості тесту

12. Оцінка примусового вибору

↑
Оцінка примусового вибору — Тестування, у якому відповіді на завдання, запитання чи підказки вміщують напроти певного ключа до відповідей. Виставлення оцінки не потребує судження експерта, бо завдання має тільки одну правильну відповідь

13. Бал [Ключове поняття розділу]

↑
Бал — Кількісний показник вираження вимірюваної властивості тестованого після виконання певного завдання або системи завдань з використанням відповідних шкал

14. Бал підсумковий

↑
Бал підсумковий — Бал оцінювання знань і навичок тестованого після завершення навчального модуля (блоку, теми) або кількох модулів

15. Бал випадковий

↑
Бал випадковий — Бал, який отримав тестований за результатами вгадування правильної відповіді.

16. Бал похідний

↑
Бал похідний — Бал, який отримали після переведення первинних балів за виконання стандартизованого тесту в іншу шкалу балів (наприклад, у процентилі, стандартні бали тощо).

17. Бал стандартний тестовий

↑
Бал стандартний тестовий — Тестовий бал, заданий на певній стандартній шкалі. Його отримують внаслідок переведення первинних ("сирих") балів у стандартну шкалу в результаті лінійної стандартизації (за наявності параметричних тестових норм, заданих середнім значенням і стандартним відхиленням) або табличної нормалізації.

Бал стандартний тестовий — Стандартні бали в діапазоні від 1 до 9 із середнім арифметичним 5 та стандартним відхиленням 2.

18. Бал первинний

↑
Бал первинний — Сума балів за відповіді на завдання, які тестований виконав правильно.

Бал первинний — Для тестів, які складаються з дихотомічних завдань, кількість правильно виконаних завдань, що відображає певний рівень підготовленості тестованого до конкретного тесту.

Бал первинний — Бал вихідний .

19. Бал істинний

↑
Бал істинний — Іпотетичний бал, який міг би отримати тестований, якби він виконав усі завдання з банку завдань для певного тесту за встановленою шкалою. Цей бал відповідає справжньому рівневі підготовленості тестованого на момент оцінювання. При цьому припускають, що помилка педагогічного вимірювання дорівнює нулю.

20. Бал критеріальний

↑
Бал критеріальний — Граничне значення тестового бала, за допомогою якого сукупність тестованих розділяють на тих, хто виконав тест задовільно, і тих, хто виконав його незадовільно.

21. Бал узагальнюючий

↑
Бал узагальнюючий — Середній бал за виконання всіх завдань тесту або бал одного тестованого за кілька тестів, або середній по групі тестованих бал за один тест (наприклад, усіх третьокласників).

Бал узагальнюючий — Узагальнююча оцінка для одного тестованого складається із суми балів за кілька компонентів оцінки

22. Бали «стандартної дев'ятки»

↑
Бали «стандартної дев'ятки» — Стандартні бали в діапазоні від 1 до 9 із середнім арифметичним 5 та стандартним відхиленням 2

23. Оцінювання [Ключове поняття розділу]

↑
Оцінювання — Формалізований або експертний процес визначення рівня навчальних досягнень учнів/студентів, який завершується виставленням балів

24. Оцінювання підсумкове

↑
Оцінювання підсумкове — Тип оцінювання, який використовують на завершальному етапі певного періоду навчання, мета якого оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу і виставити бали

25. Оцінювання холістичне

↑
Оцінювання холістичне — Тип оцінювання, що спирається на загальне враження експерта про рівень виконаної роботи, а не на аналізі й оцінюванні його частин

26. Оцінювання діагностичне

↑
Оцінювання діагностичне — Тип оцінювання, мета якого визначити можливості учня/студента та труднощі в процесі навчання для того, щоб надати допомогу й визначити наступні етапи навчання

Оцінювання діагностичне — Воно дає можливість установити зворотний зв'язок між учителем і учнем і найефективніше розподілити учнів на групи відповідно до їхніх здібностей до навчання

Ефективне, якщо його проводять систематично.

27. Оцінювання досягнень учнів/студентів

↑
Оцінювання досягнень учнів/студентів — Постійний процес накопичення, інтерпретації й узагальнення інформації про досягнення учнів/студентів у процесі навчання

28. Оцінювання формаційне

↑
Оцінювання формаційне — Тип оцінювання, який використовують на завершальному етапі певного періоду навчання, мета якого оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу і виставити бали

Оцінювання формаційне — Мета такого оцінювання отримати детальну інформацію про поточні досягнення учнів/студентів і можливості їхнього удосконалення

29. Оцінювання автентичне

↑
Оцінювання автентичне — Тип оцінювання, що передбачає використання завдань в умовах, наближених до реальних

30. Оцінювання альтернативне

↑
Оцінювання альтернативне — Тип оцінювання результатів навчально-пізнавальноі діяльності учнів/студентів методом, що є альтернативним до традиційного

31. Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти

↑
Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти — Міжнародна благодійна організація.

Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти — Розробляє та впроваджує механізми громадського моніторингу державної' системи зовнішнього оцінювання, бере участь у реалізації компоненту з громадського моніторингу Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні USETI, зокрема в частині моніторингу діяльності інструкторів, екзаменаторів, адміністраторів, інших залучених до проведення зовнішнього оцінювання працівників

Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти — Щороку ЦТТі МЯО проводить анонімне опитування учасників зовнішнього незалежного оцінювання для визначення ставлення учнів до тестування, за результатами якого надає рекомендації щодо вдосконалення форми, змісту та процедур зовнішнього оцінювання.

Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти — Центр бере участь у проведенні міжнародних І національних порівняльних досліджень якості освіти (у травні 2007 р. у Міжнародному дослідженні якості математичної та природничої освіти TIMSS-2007 та Національному моніто-ринговому дослідженні математичної освіти учнів 4-х класів початкової школи).

Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти — Центр здійснює антикорупційні заходи в освіті: досліджує питання приватного репетиторства, організовує та проводить регіональні семінари з питань етики, прозорості й підзвітності в освіті, бере участь у проекті REFINE програми розвитку освіти Інституту відкритого суспільства [Оцінювання для підвищення якості, рівного доступу та підзвітності в освітіk.

32. Валідність поверхнева

↑
Валідність поверхнева — Оцінювання тесту тільки за результатами загального (побіжного) ознайомлення з його змістом

33. Об'єктивність оцінювання

↑
Об'єктивність оцінювання — Оцінювання завдань на вибір відповіді, кожен варіант відповіді яких визначено як правильний або неправильний

Об'єктивність оцінювання — За такого оцінювання хто б не ставив оцінки, у всіх експертів вони будуть однаковими

34. Об'єктивність оцінювання

↑
Об'єктивність оцінювання — Оцінювання завдань на вибір відповіді, кожен варіант відповіді яких визначено як правильний або неправильний. За такого оцінювання хто б не ставив оцінки, у всіх експертів вони будуть однаковими

35. Коефіцієнт кореляції

↑
Коефіцієнт кореляції — Характеристика ступеня взаємозв'язку між двома співзалежними ознаками (наборами тестових балів чи іншими видами оцінювання). Набуває значень від + 1 до - 1

Коефіцієнт кореляції — Додатне значення гсвідчить про прямий зв'язок між ознаками X,- та X,, а від'ємне про зворотний.Чим ближче коефіцієнт кореляції до одиниці, тим щільніший зв'язок

36. Коефіцієнт кореляції точково-бісеріальний

↑
Коефіцієнт кореляції точково-бісеріальний — Коефіцієнт диференційної здатності завдання, який виражає зв'язок між результатами відповідей на певне завдання з індивідуальними балами вибірки тестованих

Коефіцієнт кореляції точково-бісеріальний — Оцінює ступінь статистичного зв'язку між двома змінними: профілем відповіді на конкретне завдання і підсумковим тестовим балом.

37. Коефіцієнт кореляції бісеріальний

↑
Коефіцієнт кореляції бісеріальний — Статистичний показник, який використовують для визначення диферен-ційної здатності завдання; коефіцієнт кореляції між двома змінними, із яких одна виміряна в дихотомічній шкалі, друга в інтервальній

38. Коефіцієнт валідності

↑
Коефіцієнт валідності — Коефіцієнт кореляції, який виражає взаємозв'язок між сукупністю тестових балів і кри-терійним мірилом

39. Метод визначення валідності кореляційний

↑
Метод визначення валідності кореляційний — Один з основних методів кількісного визначення валідності тесту шляхом оцінки ступеня кореляції результатів тестування з певною зовнішньою змінною.

40. Метод внутрішньої послідовності

↑
Метод внутрішньої послідовності — метод оцінки надійності тестових балів, в основі якого лежить припущення, що паралельні не тільки окремі форми, а й окремі частини всередині одного тесту.

41. Огіва

↑
Огіва — Плавна S-подібна крива, яку отримують при графічному зображенні розподілу накопичених частот (часток) за верхньою межею інтервалів значення ознаки (тестові оцінки)

42. Апробація тесту

↑
Апробація тесту — Пробне педагогічне тестування на певній вибірці учнів/студентів, яке проводять перед контрольним (сертифікаційним) тестуванням для усунення неточностей у завданнях, оцінки складності тесту та його окремих частин.

43. Переваги однопараметричного оцінювання Раша порівняно з класичною моделлю тестування

↑
Переваги однопараметричного оцінювання Раша порівняно з класичною моделлю тестування:
  • Модель Раша перетворює вимірювання, виконані в дихотомічних і порядкових шкалах, у лінійні вимірювання, як результат якісні дані аналізуються за допомогою кількісних методів.
  • Оскільки міра вимірювання параметрів моделі Раша є лінійною, це дає можливість використати широкий спектр статистичних процедур для аналізу результатів вимірювання.
  • Оцінка складності тестових завдань не залежить від вибірки тестованих, на яких вона була отримана.
  • Пропуск даних для деяких комбінацій (тестований тестове завдання) не є критичним.

44. Валідність конструктивна

↑
Валідність конструктивна — Характеристика тесту, що відображає впевненість у тому, що вимірювана тестом властивість має реальний педагогічній або психологічній зміст.

45. Валідність критеріальна

↑
Валідність критеріальна — Характеристика тесту, яка відображає ступінь упевненості, що даний тест правильно оцінює успішність тестованого, реально відображає досягнення певного рівня знань і вмінь.

Валідність критеріальна — Визначається кореляцією між результатами тестування й зовнішньою критеріальною змінною, зокрема показниками,отриманими шляхом незалежного оцінювання (експертні судження, результати інших тестів, валідність яких уже встановлена).

Валідність критеріальна — Визначає ступінь відповідності між результатами тестування й зовнішнім критерієм

Валідність критеріальна — Визначає, у якій мірі результати тесту можна використати для висновків про успішність тестованого.

46. Валідність порівняльна

↑
Валідність порівняльна — Характеристика тесту, яка передбачає порівняння результатів проведеного тесту, самооцінки тестованих, оцінювання викладачів із результатами іншого тесту, які отримано приблизно в той самий час.

Валідність порівняльна — Використовується у двох випадках: по-перше, якщо новий діагностичний інстру-- мент якісно відрізняється від того, який уже використовували; по-друге, якщо вже існують готові високоякісні тести, що перевіряють ту саму властивість особистості.

47. Валідність поточна

↑
Валідність поточна — Характеристика тесту, за якої результати тестування порівнюють з уже відомими показниками підготовленості учнів/студентів за поточний проміжок часу.

48. Валідність узагальнююча

↑
Валідність узагальнююча — Ступінь збігу балів за два тести, наприклад, ступінь збігу тієї самої характеристики в новому й уже апробованому тесті або в тесті здібностей і тесті досягнень

49. Прийоми для визначення валідності

↑
Прийоми для визначення валідності :
    аналіз бісеріального розподілу;
    аналіз індексу дискримінації;
    оцінка диференціації фахівцем, експертом;
    характеристики асиметрії розподілу;
    кореляція результатів із зовнішніми критеріями.

50. Процедура визначення конструктивної валідності

↑
Процедура визначення конструктивної валідності —
    1) формують гіпотези щодо зовнішніх змінних, з якими певний тест має корелювати;
    2) формують гіпотези щодо зовнішніх змінних, з якими певний тест не має корелювати;
    3) визначають групи тестованих, які виявлять високі або низькі результати такого тестування. Ці гіпотези мають бути перевірені на великих специфічних вибірках тестованих.

51. Валідність зовнішня

↑
Валідність зовнішня — Свідчить, наскільки привабливими та прийнятними є завдання тесту для викладачів/учителів, учнів/студентів, адміністрації, тобто тих, хто не є експертами-текстологами й можуть мати лише інтуїтивно-суб'єктивне судження про зміст тесту.

52. Валідизація

↑
Валідизація — Дослідження тесту, що ставить за мету визначити ступінь валідності, тобто встановити, чи дійсно тест вимірює ту якість, для вимірювання якої він був складений, і чи можна на цій підставі робити достовірні узагальнення й висновки

53. Критерій [Ключове поняття розділу]

↑
Критерій — Показник, з яким порівнюють результати тестування для визначення валідності тесту

54. Критерій VIII

↑
Критерій VIII — Якщо крива розподілу симетрична, асиметрія дорівнює нулю, а ексцес додатний (As= , Ех = [+k), то тест неоднорідний і складається з двох субтестів складного й легкого. Валідизація тесту полягає в його поділі на два окремі тести.

55. Критерій І

↑
Критерій І — Тест є валідним і процес вимірювання можна вважати об'єктивним, якщо асиметрія та ексцес дорівнюють нулю (As = 0, Ех - 0)

56. Критерій II

↑
Критерій II — Якщо асиметрія є від'ємною, а ексцес додатним (Ад- [-k, Ех= , то результати тестування завищені, тест легкий і має низьку розподільну здатність

57. Критерій III

↑
Критерій III — Якщо асиметрія та ексцес є від'ємними (As - [-k, Ех = , то результати тестування завищені, тест легкий, але має хорошу розподільну здатність. Спосіб валідизації ускладнити завдання

58. Критерій IV

↑
Критерій IV — Якщо асиметрія є від'ємною, а ексцес дорівнює нулю (А$= [-k, Ех = , то результати тестування завищені, тест легкий. - Спосіб валідизації ускладнити завдання

59. Критерій V

↑
Критерій V — Якщо асиметрія є додатною, а ексцес від'ємним (Дд = [+k, Ех = [-k), то результати тестування занижені, тест складний, але має хорошу розподільну здатність. Спосіб валідизації вилучити або спростити завдання, які роблять тест складним

60. Критерій VI

↑
Критерій VI — Якщо асиметрія й ексцес є додатними, {А$ = [+k, Ех = , то результати тестування є заниженими, тест складний і має низьку розподільну здатність. Спосіб валідизації валідизація завдань

61. Критерій VII

↑
Критерій VII — Якщо асиметрія додатна, а ексцес дорівнює нулю {As = [+k, Ех = 0), то результати тестування є заниженими, тест складний. Спосіб валідизації валідизація завдань.

62. Критерій IX

↑
Критерій IX — Якщо крива розподілу симетрична, асиметрія дорівнює нулю, а ексцес від'ємний (А$ = > Ех= ), то тест неоднорідний, сконструйований із трьох субтестів: легкого, середнього рівня складності та складного. Валідизація тесту полягає в його поділі на окремі тести

63. Індекс

↑
Індекс — Відносна величина, що характеризує зміну показника в часі, просторі чи порівняно Із стандартом

64. Індекс складності

↑
Індекс складності — Частка тестованих, які правильно виконали тестове завдання

65. Інструкція до тесту

↑
Інструкція до тесту — Керівна вказівка, настанова, у якій описано, як виконувати завдання тесту

Має бути простою й стислою, але водночас містити інформацію щодо кожного з таких пунктів: 1) мета тесту; 2) час, відведений для виконання тесту; 3) як позначати правильну відповідь; 4) чи вдаватися до вгадування, якщо є сумніви щодо правильної відповіді..

66. Метод Агноффа

↑
Метод Агноффа — дає можливість визначити прохідний бал для кожного тестового завдання

67. Метод Д. Міллмана

↑
Метод Д. Міллмана — Кілька незалежних фахівців із предмета присвоюють кожному тестовому завданню рейтинг (ступінь відповідності або конгруентності певному елементу змісту)

68. Метод Л. Нєдєльського

↑
Метод Л. Нєдєльського — Передбачає винесення експертом судження щодо кожної можливої неправильної відповіді

69. Метод Пофама (Popham W. J.)

↑
Метод Пофама (Popham W. J.) — Експертам пропонують ознайомитися зі змістом двох списків: один із тестовими завданнями, а другий з елементами змісту й метою тестування. Завдання експертів з'ясувати, який елемент змісту вимірює кожне завдання, тобто якому елементу змісту яке завдання відповідає (якщо завдання взагалі конгруентне будь-якому елементу змісту списка). Підрахувавши кількість відповідностей [завдання елемент змістуk для кожного експерта, автор тесту заповнює таблицю. Навіть візуальний аналіз цієї таблиці надасть інформацію про кількість збігів/неузгодженостей в експертних оцінках. (Щодо аналізу статистичних показників)

У практиці педагогічного тестування застосовують чотири методи підрахунку тестових балів: традиційний метод (дихотомічне оцінювання), метод корекції на вгадування [Правильний мінус неправильнийk, метод корекції на вгадування [Правильний плюс пропускk, метод [Доведення відповіді до правильноїk.

70. Якісний тест

↑
Якісний тест — Має складатися тільки із завдань із високою диференційною здатністю

71. Диференційна здатність завдання

↑
Диференційна здатність завдання — Здатність завдання тесту розрізняти у вибірці сильних і слабких (добре й погано підготовлених) учнів/студентів

Якісний тест Має складатися тільки із завдань із високою диференційною здатністю

72. Висока диференційна здатність

↑


Якісний тест Має складатися тільки із завдань із високою диференційною здатністю

Важлива характеристика ефективного тестового завдання .

73. Батарея тестів

↑
Батарея тестів — Серія спеціально складених для діагностики тестів, кожен із яких має свої діагностичні характеристики й можливості

74. Батарея тестів

↑
Батарея тестів — Серія спеціально складених для діагностики тестів, кожен із яких має свої діагностичні характеристики й можливості.

75. Батарея тестів

↑
Батарея тестів, кожен із яких має свої діагностичні характеристики й можливості

76. Тест письмовий

↑
Тест письмовий — Різновид тесту, що вимагає від тестованого відповіді на запитання (завдання) в письмовому вигляді. Відповіді можуть бути короткими або розгорнутими

77. Тест поліморфний

↑
Тест поліморфний — Тест, який об'єднує завдання різних типів (наприклад, на вибір відповіді й на надання відповіді)

78. Класифікація тестів

↑
Класифікація — 1. За метою використання: а) тест загальних умінь; б) тест успішності; в) діагностичний тест; г) тест визначення здібностей.

Класифікація — 2. За характером здійснення контролю: а) тест поточного контролю успішності; б) тест проміжного контролю успішності; в) тест підсумкового контролю успішності.

Класифікація — 3. За спрямованістю тестових завдань: а)дискретний; б) Інтегральний, або глобальний.

Класифікація — 4. За подібністю з нормами або критеріями: а) нормативне зорієнтований; б) критеріальнозорієнтований.

Класифікація — 5. За формальними ознаками (за структурою та способом оформлення тесту): а) з вибором однієї чи кількох правильних відповідей; б) на встановлення відповідності (утворення логічних пар); в) відкриті завдання з короткою чи розгорнутою відповіддю.

79. Форми тесту паралельні

↑
Форми тесту паралельні — Варіанти (редакції) тесту, призначені для однієї мети оцінювання. Вони складені за однією специфікацією, мають однакові середні значення і значення стандартного відхилення, однакову кореляцію з іншими вимірюваннями для будь-яких вибірок, але відрізняються тим, що більшість або всі завдання мають різний зміст і/або форму

80. Тест поточного та проміжного контролю успішності

↑
Тест поточного та проміжного контролю успішності — Вимірює приріст знань, умінь, навичок за певний навчальний період (місяць, чверть, семестр)

Тест поточного та проміжного контролю успішності — Такі тести перевіряють перш за все навчальний матеріал, який вивчається, та пов'язані з конкретними навчальними завданнями досягнення, які очікуються на кінець навчання.

81. Тест зовнішній

↑
Тест зовнішній — Інструмент оцінювання, який розробляють, апробують, контролюють та опрацьовують зовнішньою організацією щодо навчального закладу

Тест зовнішній — Результати такого тесту використовують перш за все позашкільні освітні установи

82. Тест здібностей

↑
тесту, можна було передбачити здатність людини виконувати в майбутньому завдання, аналогічні до тих, що представлені в тесті здібностей.

Зразком тесту здібностей є американський стандартизований тест SAT. .

83. Тест інтегративний

↑
Тест інтегративний — Інструмент оцінювання, що складається із системи завдань інтегративного змісту, спрямованих на узагальнену підсумкову діагностику підготовленості випускника освітнього закладу

Тест інтегративний — Визначає рівень сформованості не окремих навичок чи одного уміння, а їх сукупності, дає можливість комплексно перевірити компетенцію учня

Тест інтегративний — Перевага даного тесту перед гетерогенним полягає в більшій змістовій інформативності кожного завдання і в меншій кількості самих завдань

84. Тест інтегративний

↑
Тест інтегративний — Інструмент оцінювання, що складається із системи завдань інтегративного змісту, спрямованих на узагальнену підсумкову діагностику підготовленості випускника освітнього закладу

Тест інтегративний — Визначає рівень сформованості не окремих навичок чи одного уміння, а їх сукупності, дає можливість комплексно перевірити компетенцію учня

Щоб відповісти на запитання інтегративного тесту, треба знати матеріал двох або більше навчальних предметів. Перевага інтегративного тесту перед гетерогенним полягає в більшій змістовій інформативності кожного завдання і в меншій кількості самих завдань .

85. Тест на готовність

↑
Тест на готовність — інструмент оцінювання, який перевіряє наявність знань і навичок у тестованих перед початком вивчення предмета на початку навчального року (навчального курсу), що є передумовою успішного навчання

86. Тест формаційний

↑
Тест формаційний — Інструмент оцінювання, результати якого надають інформацію про наявність або відсутність в учнів/студентів прогресу в навчанн

87. Тест невербальний

↑
Тест невербальний — інструмент оцінювання, завдання в якому подано у вигляді малюнків, рисунків, символів тощо.

88. Тест мономорфний

↑
Тест мономорфний — Інструмент оцінювання, який об'єднує завдання одного типу (наприклад, завдання з вибором однієї відповіді).

89. Тест на швидкість

↑
Тест на швидкість — інструмент оцінювання, у якому один з аспектів виконання оцінюється за кількістю завдань, виконаних за певний, заздалегідь визначений час

90. Тест навчальний

↑
Тест навчальний — Інструмент оцінювання, який спрямований на формування в тестованого певного рівня навичок і вмінь, сприяє засвоєнню навчального матеріалу и дає можливість здійснити оперативний контроль і самоконтроль засвоєння вивченого матеріалу

91. Тест нормативне зорієнтований

↑
Тест нормативне зорієнтований — Інструмент оцінювання, що зорієнтований на статистичні норми, які встановлені для певної сукупності тестованих

Тест нормативне зорієнтований — Навчальні досягнення окремого учня/студента інтерпретуються залежно від досягнень усієї сукупності тестованих, вище або нижче від середнього показника норми.

92. Тест об'єктивний

↑
Тест об'єктивний — Інструмент оцінювання з високим ступенем об'єктивності оцінювання, наприклад, тест, що складається із завдань на вибір відповіді

93. Тест на перевірку успішності

↑
Тест на перевірку успішності — Інструмент оцінювання, розроблений для оцінювання певного поля навчальних завдань

94. Тест на перевірку майстерності

↑
Тест на перевірку майстерності — Інструмент оцінювання, покликаний оцінити певний рівень майстерності

95. Тест на компетентність

↑
— Інструмент оцінювання, що визначає, чи досягнув тестований мінімуму стандартних навичок і знань, а також чи можна його переводити до наступного класу, атестувати

96. Тест еталонний

↑
Тест еталонний — Інструмент оцінювання, у якому визначені стандарти результатів роботи тестованого, рівень його компетентності з конкретної теми (розділу, кількох тем, розділів), які зазвичай визначають і підтверджують шляхом вимірювання.

97. Тест еталонний

↑
Тест еталонний — Інструмент оцінювання, у якому визначені стандарти результатів роботи тестованого, рівень його компетентності з конкретної теми (розділу, кількох тем, розділів), які зазвичай визначають і підтверджують шляхом вимірювання.

98. Специфікація

↑
Специфікація — Це опис поля успішності, яке потрібно виміряти, та визначити основу репрезентативної вибірки тестових завдань

Специфікація — Розподіляє завдання за змістом, формою та рівнем складності, визначає систему оцінювання окремих завдань і тесту в цілому.

99. Специфікація тесту

↑
Специфікація

100. Специфікація завдання

↑
Специфікація завдання — Спеціалізований вид документа, який використовують для складання певної групи тестових завдань

Специфікація завдання — Це формальні системоутворювальні вказівки від організатора педагогічного тесту для авторів завдань

101. Тест підсумкового контролю успішності

↑
— Інструмент оцінювання, який використовують для перевірки засвоєння навчального матеріалу. Проводять у кінці курсу навчання

 — Інструмент оцінювання, призначений для визначення притаманного людині стилю навчання і схильності до навчання

102. Тест стандартизований

↑
Тест стандартизований — Інструмент оцінювання, що вимірює стандартний набір широко визначених результатів навчання, використовує стандартні інструкції та стандартну методику оцінювання, а також дає змогу порівнювати результат окремого тестованого з результатами інших тестованих, які виконували той самий тест за аналогічних умов.

103. Альтернативи

↑
Альтернативи — Варіанти відповідей на запропоноване запитання чи твердження, з яких одна правильна (у завданнях з однією правильною відповіддю), а решта правдоподібні, але неправильні (дистрактори)

104. Тест апофатичний

↑
Тест апофатичний — Інструмент оцінювання, у якому із альтернатив тільки одна сформульована як хибне твердження, решта варіантів відповідей істинні.

105. Завдання тестові

↑
Завдання тестові — Складова частина тесту, що відповідає вимогам до завдань у тестовій формі та пройшла обов'язкову перевірку статистичних властивостей

106. Завдання на встановлення правильної послідовності

↑
Завдання на встановлення правильної послідовності — Тестове завдання, у якому тестований має встановити правильну послідовність елементів, дій, подій, операцій тощо

Завдання на встановлення правильної послідовності — У зарубіжній класифікації цю форму не виокремлюють, а розглядають як варіант завдання з вибором правильної відповіді або як завдання на надання відповіді, коли тестований сам має вписати правильну, на його думку, послідовність

107. Завдання на встановлення відповідності

↑
Завдання на встановлення відповідності — Тестове завдання на вибір відповіді, що складається з основи та низки альтернатив варіантів відповідей розміщених у дві колонки.

Визначають дві модифікації завдання: завдання, у яких відповідь можна вибирати тільки один раз, і завдання, у яких відповідь можна вибирати кілька разів.

108. Завдання на вибір відповіді

↑
Завдання на вибір відповіді — Тестові завдання, що пропонують тестованому перелік можливих варіантів відповідей, з яких вони мають вибрати одну або кілька правильних

Завдання на вибір відповіді — Модифікація завдання на вибір однієї або кількох правильних відповідей, у якому після основної інформації наведено кілька тверджень. Тестований має визначити, яке (які) з наведених тверджень істинне (істинні), і вибрати одну або кілька правильних відповідей

Завдання на вибір відповіді:

109. Завдання тестові паралельні

↑
Завдання тестові паралельні — Тестові завдання однакового рівня складності та диференційної здатності, що належать до того самого розділу чи теми

110. Завдання на надання відповіді

↑
Завдання на надання відповіді — Тестові завдання без указаних можливих варіантів відповідей

111. Тест катафатичний

↑
Тест катафатичний — Інструмент оцінювання, у якому з альтернатив тільки одна сформульована як істинне твердження, решта варіантів відповідей хибні

112. Тест багатовибірковий

↑
Тест багатовибірковий — Нструмент оцінювання, який складається тільки із завдань із вибором однієї правильної відповіді

113. Тест діагностичний

↑
Тест діагностичний — Інструмент оцінювання, який виявляє рівень успішності та сильні й слабкі сторони окремих учнів групи.

Може показати, що учень має труднощі з певного розділу, краще сформовані навички в одному виді діяльності порівняно з Іншими. Крім індивідуальних, такий тест дає можливість виявити помилки, характерні для групи, що може засвідчити прорахунки в навчанні..

114. Тест досягнень

↑

115. Результат

↑
Результат — Формулювання того, що тестовані мають знати й уміти, щоб продемонструвати досягнення визначеної мети навчання

116. Тест критеріально зорієнтований

↑
Тест критеріально зорієнтований — Інструмент оцінювання, призначений для визначення рівня індивідуальних досягнень відносно певного критерію, що ґрунтується на логіко-функцюнальному аналізі змісту завдань

Тест критеріально зорієнтований — Він має на меті оцінити, чи досягнув тестований установленого рівня засвоєння матеріалу навчальної програми або ТІ частини. Результати тестування в такому разі порівнюють із певним критерієм рівня підготовленості тестованого (критичним рівнем обсягу знань, умінь і навичок), який визначають до початку тестування. Результат указуватиме, чи відповідає рівень досягнень тестованого вимогам стандарту або іншим критеріям.

Існує два способи інтерпретації результатів: у першому випадку робиться висновок, засвоєний чи не засвоєний навчальний матеріал (досягнув тестований стандарту чи ні), у другому подається процент засвоєння матеріалу, що перевіряється (на якому рівні засвоєно стандарт або який відсоток Із усіх вимог стандарту засвоєно).

117. Тест пізнавальних здібностей

↑

118. Тест гетерогенний

↑
Тест гетерогенний — інструмент оцінювання, який перевіряє рівень підготовленості з кількох споріднених предметів

119. Тест гомогенний

↑
Тест гомогенний — Інструмент оцінювання, завдання якого дають можливість оцінити рівень підготовленості тестованого лише з однієї конкретної навчальної дисципліни

120. Тест педагогічний

↑

121. Тест дискретний

↑
Тест дискретний — Інструмент оцінювання, який визначає ступінь опанування окремими елементами навчального матеріалу або сформованості конкретного вміння

122. Тестологія

↑
Тестологія — Наука про сттворення і використання тестів

Тестологія — У галузі педагогічних вимірювань, це теоретико-методологічиче й методичне обґрунтування процесів розробки і й застосування педагогічних тестів.

123. Надійність

↑
Надійність — Важливий кількісний показник якості й ефективності тесту

Надійність — Свідчить про те, наскільки послідовні й точні його результати.

Передбачає сталість результатів, що дає можливість робити справедливі висновки.

124. Надійність перевірки

↑
Надійність перевірки — Частота збігу результатів оцінювання двох або більше експертів

125. Таксономія Блума

↑
Таксономія Блума — Схема ідентифікації рівнів пізнавальних (когнітивних) процесів, яку використовують при створенні педагогічних тестів.

126. Еквівалент віковий

↑
Еквівалент віковий — Похідна оцінка в балах, яка вказує на вік за виконання стандартного тесту, у якому серед-ньостатистичний тестований отримує певну кількість балів

127. Ексцес

↑
Ексцес — Міра кривизни розподілу одиниць сукупності тестованих за значенням ознаки (бали тестів)

128. Кореляція

↑
Кореляція — Тенденція тесту співвідноситися або не співвідноситися з іншим тестом

Кореляція — Вірогідна залежність між двома рядами вимірювань

129. Баланс

↑
Баланс — Ступінь, у якому частина завдань, що вимірюють конкретні результати, відповідає [ідеальномуk тесту або параметрам, заданим у тестовій специфікації.

130. Похибка вимірювання стандартна

↑
Похибка вимірювання стандартна — Різниця між гіпотетичною середньою та фактичними балами тестованих, що виникає як результат відсутності надійності тесту

131. Тестування педагогічне

↑
Тестування педагогічне — Сукуупність організаційних і методичних заходів, що об'єдднані спільною метою з педагогічним тестом і признвачені для підготовки й здійснення формалізовваних процедур проведення тесту, опрацювання відгповідейй і надання його результатів

132. Тестування бланкове

↑
Тестування бланкове — Педагогічне тестування, під час якого носієм змісту тестгу є те естовий зошит, доповнений відповідним бланкоk м відпиовідей.

Тестування бланкове — Відповіді на запитання тесту записують ІІа спеціальних бланках відповідей, які потім абіо пер[-евіряють за допомогою спеціального трафаретаї, або скануютьіопрацьовують спеціальною комп'ютеврною програмою

133. Фактори, що знижують валідність результатів оцінювання

↑
Фактори, що знижують валідність результатів оцінювання:
  • Завдання не відповідають цілям тестування
  • Дуже мала кількість завдань, яка не охоплює усього змісту навчальної дисципліни або теми, яку перевіряють
  • Завдання є неоднозначними за змістом, некоректно сформульовані, у тесті містяться ключі до відповідей тощо
  • У тесті вміщено завдання без урахування їх складності
  • Завдання в тесті неправильно упорядковані (не враховано розташування завдань за складністю, завдання не згруповано за формою тощо)
  • Наявність нечітких або неповних інструкцій, що перешкоджає тестованим правильно зрозуміти, як треба працювати з тестом
  • Суб'єктивність під час оцінювання завдань на надання відповіді або помилки при обчисленні балів у завданнях на вибір відповіді
  • Не враховано час, необхідний для виконання тесту
  • Порушення процедур проведення тестування, незадовільні умови контролю тощо

134. Информация

↑
Информация — Объективно существующая реальность, третья форма существования материи (третья ее сторона) (материя=вещество, энергия, информация), мера структурированности (неоднородности) материи.

135. Система [Ключове поняття розділу]

↑
Система — Множество элементов, находящихся в отношениях и связях друг с другом, которое образует определенную целостность.

136. Данные

↑
Данные — Информация, только с привязкой к конкретному носителю, т.е. неоднородность некоторого носителя.

137. Знания [Ключове поняття розділу]

↑
Знания — Информация зафиксированная на каком-либо материальном носителе - мозг, бумага, машиночитаемый носитель и др.

Знания — Информация, отложившаяся в голове ученика

Знания:
  • Это есть результат интерпретации информации (или данных ) субъектом (интеллектуальной системой). Это существует только в голове у субъекта (или в памяти компьютера), как результат его взаимодействия с внешним миром.
  • Классифицируются по видам 1.фактологическое (что, где, когда...), 2.процедурное (как, почему).
  • Классифицируются по типам: 1.научное 2.обыденное (здравый смысл) 3."духовное" (культура) 4."скрытое" (дисскуссионно)


Имеют синтаксические, семантические и прагматические дескрипторы..

Могут классифицироваться по прикладным и системным свойствам.

138. Избыточность учебника

↑
Избыточность учебника — Мера наличия в учебнике такой информации, овладение которой прямо не служит достижению поставленных целей обучения.

139. Гипертекст

↑
Гипертекст:
  • Комбинация текста со способностью компьютера осуществлять ветвление или динамическое воспроизведение нелинейного текста, который не может быть обычным образом распечатан на бумаге.
  • Технология представления информации в виде множества фрагментов с явно указанными ассоциативными связями между ними.

140. Гипермедиа

↑
Гипермедиа — Гипертекст, в состав которого входит информация разных типов (текст, графика, анимация, звук, видео и т.д.).

141. Обучаемый [Ключове поняття розділу]

↑
Обучаемый — Человек, который проходит обучение

142. Контроль

↑
Контроль — Оценивание или измерение с последующим отнесением результата к одной из заранее заданных категорий

143. Обучающая система [Ключове поняття розділу]

↑
Обучающая система — Человеко-машинный комплекс, работающий в диалоговом режиме и предназначенный для управления познавательной деятельностью, обучением

Обучающая система — Основное назначение системы - овладение умениями, а не знаниями.

Обучающая система — Она должна включать в себя теоретический материал с примерами (т.е. электронный учебник), а также средства для выработки практических навыков у обучаемых и средства контроля приобретенных знаний, умений и навыков

Обучающая система — Механизмом осуществления деятельности является решение задач.

Даная система должна включать в себя 3 основные части: 1)теоретическую; 2)тренирующую; 3)контролирующую..

Данная система не заменяет, а дополняет преподавателя..

144. Система формирования задания

↑
Система формирования задания — Составная часть обучающей системы, предназначенная для генерации задач в соответствии со степенью обученности обучаемого.

Система формирования задания — Представляет из себя совокупность базы данных с заданиями и подпрограммы, формирующей или выбирающей задание из базы. Сгенерированное задание поступает обучаемому и на систему диагностики.

145. Э. Л. Торндайк

↑
Э. Л. Торндайк:
  • Один из основоположников бихевиоризма
  • Считал, что обучение человека должно строиться на базе чисто механических, а не сознательных принципов
  • Пытался описать обучение человека с помощью простых правил, справедливых одновременно и для животных
  • Предложил два закона, послуживших платформой для дальнейшего развития теории обучения (а именно бихевиоризма ): закон тренировки и закон эффекта

146. Контент

↑
Контент — Знания сгруппированные носителем в определенном порядке.

Контент — Под этим понятием иногда также понимается содержание учебного материала

Может быть представлен как содержание медиатора (к-контент как содержание книги, е-контент как содержание "в компьютере" или сети компьютеров)..

147. Обучение [Ключове поняття розділу]

↑
Обучение — Процесс передачи знаний от носителя (источника) к получателю или процесс формирования знаний на основе данных, поступающей на органы чувств.

Э. Л. Торндайк Предложил два закона, послуживших платформой для дальнейшего развития теории обучения (а именно бихевиоризма ): закон тренировки и закон эффекта

Обязательные элементы данного прцесса - носитель знаний (контента), он же "учитель", получатель знаний, он же "ученик", знания (контент), способ движения знаний (метод, методика и каналы движения) .

Преподаватель в данном процессе только создает условия для обучения ( формирования знаний в мозгу обучаемого ), т.е. подает материал ( данные или информацию ) .

148. Образование

↑
Образование — Юридический факт формального завершения процесса обучения и получения контента определенного вида и объема.

149. Задание [Ключове поняття розділу]

↑
Задание — Средство интеллектуального развития, образования и обучения, способствующее активизации учения, повышению качества знаний учащихся, а также повышению качества педагогического труда.

Задание — Выполняет обучающую или контролирующую функцию, либо обе функции одновременно

150. Модель обучаемого

↑
Совокупность набора характеристик обучаемого, измеряемых во время работы системы с обучаемым и определяющей степень усвоения им знаний по изучаемому предмету и методов (правил) обработки этого набора. В первую очередь эти правила должны проводить изменения самой модели обучаемого по результатам его работы с системой.

Данная модель должна включать в себя информацию: о цели обучения; о знаниях обучаемого в рамках изучаемого курса (текущее состояние процесса обучения); об особенностях подачи учебных материалов и выбора контрольных заданий и вопросов; о правилах изменения модели обучаемого по результатам работы с обучаемым .

151. Декларативная обучающая система

↑
Декларативная обучающая система — Обучающая система для поддержки процесса обучения артикулируемой части знания

К их числу могут быть отнесены электронные книги, базы данных и другие компьютерные средства, позволяющие накапливать, хранить и передавать информацию учебного назначения, причем не только в виде текстов, но и в форме графических, аудио- и видеоиллюстраций .

152. Бихевиористская теория обучения

↑
Бихевиористская теория обучения — Теория обучения, в которой не рассматриваются внутренние процессы человеческого мышления. Изучается поведение, которое трактуется как сумма реакций на какие-либо ситуации.

Э. Л. Торндайк Один из основоположников бихевиоризма

Э. Л. Торндайк Предложил два закона, послуживших платформой для дальнейшего развития теории обучения (а именно бихевиоризма ): закон тренировки и закон эффекта

Несмотря на острую критику за принципиальное невмешательство в мышление учащегося, получила широкое распространение и была реализована в ряде технических обучающих устройств.

Бихевиористская теория обучения — Бихевиоризм.

153. Б. Ф. Скиннер

↑
Б. Ф. Скиннер:
  • Разработал в начале 50-х годов весьма технологичную методику обучения, названную в дальнейшем линейным программированием
  • Предлагал разбивать учебный материал на мелкие дозы, каждая из которых должна содержать одну ситуацию. Ситуации должны быть настолько простыми (что почти автоматически обеспечивалось малостью доз учебного материала), чтобы реакции на них практически всегда были правильными
  • Последователь Торндайка

154. Линейное программирование

↑
Линейное программирование — Технологичная методика обучения, разработанная Скиннером

Линейное программирование — Описание методики:
    Учебный материал разбивается на мелкие дозы, каждая из которых должна содержать одну ситуацию. Ситуации должны быть настолько простыми (что почти автоматически обеспечивалось малостью доз учебного материала), чтобы реакции на них практически всегда были правильными. По мнению Скиннера, правильное выполнение учебного задания уже само по себе является положительным подкреплением и приводит учащегося в состояние удовлетворенности

155. Универсальная формула, предложенная Скиннером

↑

156. Пособие

↑
Пособие — Издание, предназначенное в помощь практической деятельности или овладению учебной дисциплиной.

157. Недостатки методики линейного программирования

↑
заданий является положительным подкреплением лишь на первых порах чтения пособия, в дальнейшем правильное выполнение простых ситуаций уже не приносит чувства удовлетворенности
  • Отсутствие адаптации (все ученики выполняют одну и ту же программу, идут по одной линии)

    • 158. Хрестоматия

    		↑
    Хрестоматия — Учебное пособие, содержащее литературно-художественные, исторические и иные произведения или отрывки из них, составляющие объект изучения учебной дисциплины

    159. Система дистанционного образования

    		↑
    Система дистанционного образования — Образовательная система, обеспечивающая получение образования с помощью дистанционных технологий обучения.

    Включает в себя: кадровый состав администрации и технических специалистов, профессорско-преподавательский состав, учебные материалы и продукты, методики обучения и средства доставки знаний обучающимся (соответствующие одному или нескольким видам дистанционных технологий обучения), объединенные организационно, методически и технически с целью проведения дистанционного обучения. .

    160. Организация полномасштабного дистанционного образования

    		↑
    Организация полномасштабного дистанционного образования — Учебная организация, обладающая преподавательским, методическим, технологическим, техническим и административным потенциалом, позволяющим дистанционно с надлежащим качеством и в полном объеме государственного стандарта обеспечивать полномасштабное дистанционное образование.

    161. Образовательная технология

    		↑
    Образовательная технология — Системный метод планирования, применения, оценивания всего процесса обучения и усвоения знаний путем учета человеческих и технических ресурсов и взаимодействия между ними для достижения эффективной формы образования

    162. Тест

    		↑
    Тест — Система тестовых заданий.

    163. Задание в тестовой форме

    		↑