ADO в Delphi AJAX Android C++ CakePHP CMS COM CSS Delphi Flash Flex HTML Internet Java JavaScript MySQL PHP RIA SCORM Silverlight SQL UML XML Бази даних Веб-розробка Генетичні алгоритми ГІС Гітара Дизайн Економіка Інтелектуальні СДН Колір Масаж Математика Медицина Музика Нечітка логіка ООП Патерни Подання знань Розкрутка сайту, SEO САПР Сесії в PHP Системне програмування Системний аналіз Тестологія Тестування ПЗ Фреймворки Штучний інтелект
|
Економічна теорія. Економіка. Семантичний конспект розділу
← Економічна теорія. Економіка
Товар — Продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку, для продажу Товар — Як економічне поняття він являє собою історично визначену форму продукту суспільної праці, яка виражає суспільно-економічні зв'язки товаровиробників Продукт праці, що вступає в обмін, є товаром лише тому, що з приводу нього виникають відносини між двома особами або колективами. Одна властивість товару полягає в здатності його задовольняти яку-небудь соціально-економічну потребу людини, друга - обмінюватися в певних пропорціях на інші товари. Корисність речі-товару, завдяки якій вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, робить її споживною вартістю, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживна вартість .
Вартість — К. Маркс установив, що вартість у своєму історичному розвитку набувала таких форм: проста, поодинока, або випадкова; повна, або розгорнута; загальна; грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва й обміну.. Виявити вартість можна лише у суспільному відношенні одного товару до іншого .
Світові грошей, де гроші виступають у своїй початковій формі, тобто у вигляді зливків благородних металів. Світові гроші функціонують і як загальна матеріалізація суспільного багатства. Ця їхня властивість виявляється, коли видаються зовнішні кредити, переміщуються нагромаджені багатства (золоті запаси в іноземні банки), сплачуються воєнні контрибуції.. Світові гроші виступають як загальний платіжний і міжнародний купівельний засіб.
Знецінення грошей — Лише момент в інфляційному процесі Знецінення грошей — Свого роду прихований податок, котрий знижує життєвий рівень працівників Держава вимушена приймати відповідні заходи для зміцнення грошової системи шляхом девальвації грошової одиниці, обміну знецінених грошових знаків на нові тощо.
Засіб обігу — Функція грошей пов'язана з тим, що за умов розвинутого товарного обміну безпосередній обмін товарів переріс у товарно-грошовий обіг: товар - гроші - товар (Т - Г - Т). Засіб обігу — Гроші функціонують уже не уявно, а реально і обслуговують вони акт продажу-купівлі Швидкоплинне виконання грошима цієї функції і відокремлення змісту грошей від їх номінального значення створили умови для того, що уряди почали випускати в обіг неповноцінні монети, а це підготувало грунт для заміни металевих грошей паперовими. . У XI ст. вони почали випускатися в Китаї, з 1690 р. - у США, в 1762 р. - в Росії. З 1914 р. майже в усіх країнах припинилася заміна банкнот на золото, а під час світової кризи 1929-1933 рр. припинився обіг золота взагалі..
Засіб утворення скарбів і нагромадження — Функція грошей, пов'язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу Гроші затримуються в руках товаровиробників, випадають зі сфери обігу. Цим товаровиробники захищаються від різних випадковостей стихійного ринку. Але такі гроші в будь-який час можуть знову повернутися в товарообіг . При золотому обігу резервуари скарбів були стихійним регулятором обігу грошової маси. Паперові ж гроші не можуть перетворюватися в скарб і регулювати грошовий обіг. За капіталізму гроші нагромаджуються головним чином не у вигляді скарбів, а як капітал.
Засіб платежу — Функція грошей, яка виявляється у зв'язку з потребою продажу товару і послуг при відкладанні платежу і викликається різницею в часі виробництва і реалізації ряду товарів або ж необхідністю купівлі товарів за відсутності наявних грошей З розвитком товарно-грошових відносин функція грошей як засобу платежу дедалі більше витісняє функцію засобу обігу. Остання виявляється лише у сфері роздрібного товарообігу .
Закон паперово-грошового обігу — Випуск паперових грошей повинен бути обмежений тією їх кількістю, в якій справді оберталося б символічно представлене ними золото
Функція, яку виконують гроші тому, що самі володіють вартістю, але виконують її уявно, тобто як ідеальні гроші. До них прирівнюються величини вартості всіх інших товарів. Виконання грошима функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою для порівняння цін різних товарів. Такою грошовою одиницею у США є долар, в Англії - фунт стерлінгів, які прирівнюються до різної вагової кількості золота . Через міру вартості гроші виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці, а через масштаб цін - вагову кількість золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах .
Просте мінове відношення — має такий вигляд: х товару А = у товару В, в якому х товару А обмінюється на у товару В.У такій послідовності товар А виражає свою вартість у товарі В, перебуває в активній відносній формі вартості, а товар В, який виражає вартість товару А, фігурує в пасивній еквівалентній формі вартості
Попит — Являє собою потребу в певному товарі, що забезпечена грошима Розмір попиту визначається кількістю товарів, яка може бути реалізована на ринку за існуючими цінами.
Еластичність попиту (Е) :
Еластичність попиту (Е) — Ступінь зміни попиту на певну продукцію під впливом зміни ціни на неї Еластичність попиту (Е) — Обозначение: Е
Попит і пропонування — Дві протилежні сили, які викликають зростання і падіння ціни Вони однаковою мірою діють на ціну, якщо не береться до уваги фактор часу. У межах короткострокового періоду пріоритет отримує попит (тому що пропонування більш інерційне). Коли ж розглядається довгостроковий період, роль головної ціноутворюючої сили переходить до пропонування. Причому чим триваліший період часу, що аналізується, тим сильніший вплив пропонування на ціни порівняно з попитом .
Регулююча функція ринку — Функція, при якій орієнтуючись на ринкові ціни і намагаючись одержати максимальний прибуток, підприємці направляють свої кошти на випуск тих товарів, які користуються попитом
Конкуренція:
Конкурентна боротьба має місце, коли на ринку певного товару кількість його продавців така, що жоден з них не в змозі самостійно або в об'єднанні з іншими впливати на ціну. За цих умов найважливіші питання економічного життя - що і скільки виробляти, яким чином і для кого - розв'язуються в результаті взаємодії попиту, пропонування і ринкових цін.
Монополістична конкуренція — Зменшуючи цінову еластичність попиту за допомогою диференціації продукту, продавець одержує певну монополістичну владу над ним, тобто він може до якоїсь межі підвищувати ціну товару без ризику скорочення обсягу його продажу Виникає, коли застосовується широка диференціація продукту, пов'язана або з його особливостями (якість, марка, упаковка), або з місцезнаходженням продавців чи з особливими послугами, що супроводжують продаж товару.
Олігополістична конкуренція — Виникає, коли однорідну продукцію (або близькі субститути) продають декілька (два-три) продавців Олігополістична конкуренція — Пример: Якщо підприємство з виробництва борошна знизить ціни на 10 процентів, покупці швидко зорієнтуються на цього постачальника. Іншим виробникам борошна доведеться також знизити ціни або надати якісь додаткові послуги покупцям
Ринок — Інститут або механізм, що зводить докупи покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг Ринок — Є організаційною формою існування товарного виробництва Ринок — Синтетична категорія, за допомогою якої визначаються різноманітні за змістом і параметрами явища Ринок — Означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування. Як правило, це була торгова площа в центрі міста або спеціально обладнане приміщення, де зустрічалися продавці (власники товару) і покупці (власники грошей). Тут у результаті досягнутої домовленості встановлювалися ціни на товар, який в обмін на гроші переходив у руки покупця. Історично слово "ринок" характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. Сьогодні економісти під терміном "ринок" розуміють будь-яку впорядковану структуру, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців. Ринок являє собою складний механізм виявлення й узгодження економічних інтересів.
Ринок виробників — Організації, що купують товари для використання їх у процесі виробництва
Ринок проміжних продавців — Державні організації, що купують товари або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні
Ринок державних установ — Державні організації, що купують товари або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні
Вільний ринок — Ринок з великою кількістю виробників однорідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного В ньому немає обмежень в інформації про попит, пропонування, ціни, якість продукції тощо. Тут вільне ціноутворення, відсутні штучні бар'єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього.
Монополізований ринок — Ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даного товару, застосовується його диференціація, існує дефіцит необхідної інформації, утруднений доступ до ресурсів, погоджуються дії учасників ринкових відносин
Регульований ринок — Ринок, який контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру
Інфляція — Багатогранний, складний процес, який чітко відображає всі основні проблеми й суперечності економіки Найбільш очевидно вона проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення. Залежно від сили згубної дії на економіку розрізняють інфляцію: повзучу, галопуючу і гіперінфляцію. Дуже болючою ознакою інфляційного процесу є неухильне підвищення курсів іноземних валют і падіння курсу національної валюти.
Теорія інфляції :
Повзуча інфляція — Така інфляція, що досягає щорічно не більше одноцифрового числа і проявляється у постійному зростанні цін. За повзучої інфляції безгосподарність і марнотратство, некомпетентність та економічна неграмотність керівництва країни покриваються за рахунок народу .
Галопуюча інфляція — Така інфляція, яка набуває розміру двозначного числа щорічно Вона супроводжується стрімким, стрибкоподібним підвищенням цін, охоплює всі сфери господарського життя й викликає серйозні негативні наслідки в економіці та соціальній сфері. Зростання індексів галопуючої інфляції практично не кероване і набуває хронічного характеру .
Сануюча функція ринку — Цю функцію ринок виконує тоді, коли за допомогою конкуренції "очищає" суспільне виробництво від економічно слабких, нежиттєздатних господарських одиниць і, навпаки, "дає зелене світло" ефективнішим
Інформативна функція ринку — Функція ринку, при якій через коливання цін на товари і послуги ринок надає учасникам виробництва об'єктивну інформацію про суспільне необхідні витрати виробництва і суспільне необхідну якість та асортимент тих товарів і послуг, які виробляються
Економічний закон — Сстійкий, істотний, причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя Економічний закон — Ядро економічних законів Пізнання економічних законів дає змогу визначити основні тенденції економічного розвитку суспільства, передбачити його перспективу. Характеризуються такими особливостями: вони мають сутнісний характер; виявляються через практичну діяльність людей, що нерідко опосередковується політичними, ідеологічними та іншими відносинами, які часто протидіють "природно-історичному" розвитку суспільного виробництва.. Проявляються як основні пануючі тенденції економічного розвитку суспільства.
Сукупність економічних законів — Субординована система, в якій виділяються, з одного боку, основні (первинні, вихідні) і, з іншого, похідні (вторинні, третинні й т.д.) відносини: у зв'язку з цим і економічні закони розрізняються за сферою охоплення виробничих відносин і за роллю у розвитку суспільного виробництва.
Лаж — Підвищення ринкової ціни золота, вираженої в паперових грошах порівняно з кількістю знаків, які номінально представляють дану кількість золота Лаж — Пример: У роки першої світової війни 10-рублева золота монета продавалася за 16-17 паперових рублів
Дизажіо — Зворотна сторона лажа на золото, тобото падіння їх курсу в золоті нижче від номіналу Найбільше проявляється в запровадженні кількох курсів валюти - офіційного, комерційного, спеціального, тепер ще й курсу аукціонів.
Економіка — Наука про виробничу діяльність та обмін її результатами між людьми Економіка — Наука вибору Вперше це поняття ввів грецький мислитель Арістотель (III ст. до н. е.). Вивчає рух економічного життя - тенденції в розвитку цін, виробництва, безробіття тощо. Вивчає гроші, капітал, його форми й багатство.
Олігополія — На ринку з'являються декілька продавців зі значною питомою вагою продажу певних товарів Сучасну розвинуту капіталістичну економіку можна характеризувати саме як олігополістичну . Олігополія створює сприятливі умови для активного втручання підприємців у ринкові відносини: стає можливим визначити обсяг попиту й пропонування, передбачити тенденції динаміки цін та можливі дії конкурентів.
Система відносин:
Організаційно-економічні відносини — Економічні відносини, що стосуються організації виробництва Організаційно-економічні відносини — Являють собою певну систему господарського механізму, а саме: систему форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства Відносини, які можна представити як "виробництво - виробництво".
Конкретно-економічні відносини — Господарський механізм окремих галузей (промисловості, будівництва, сільського господарства тощо)
Соціально-економічні відносини — Це ті відносини, які виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних і духовних благ, їхню основу, ядро становлять відносини власності на засоби виробництва і виготовлений продукт
Економічні категорії — Узагальнюючі поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів Кожна категорія виражає окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому.
"Економікс" — (домашнє господарство) - так називалася праця видатного мислителя Стародавньої Греції Ксенофонта, в якій зроблена спроба обґрунтувати мотиви господарської діяльності людей, висловлено ряд цікавих економічних думок.
Стаття 2 Закону України "Про власність" — "Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном".
Власність — Не лише юридична, а й економічна категорія Власність — Ядро системи виробничих відносин, серцевина кожного суспільного способу виробництва, її називають ще основним, визначальним виробничим відношенням Власність — Це основне економічне відношення, то, очевидно, з її аналізу слід починати вивчення економічного ладу кожного суспільства Власність — В економічному сенсі являє собою складну систему господарських відносин, які існують у виробництві Взаємозв'язок між категоріями такий: економічні відносини - базисні, юридичні - надбудовні.. Ця система включає в себе такі групи відносин: відносини з приводу привласнення умов виробництва і його результатів; відносини господарського використання майна; економічні форми реалізації відносин власності.. Економічно реалізується, коли приносить доход її суб'єкту.
Приватна власність — Характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і вироблений продукт належать приватним особам. Вони можуть привласнювати продукт як своєї, так і чужої праці.
Суспільній власності — Притаманне спільне привласнення засобів виробництва і виробленого продукту.
Натуральне виробництво — Виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського споживання Натуральне виробництво — Йому відповідає застій, повільність розвитку самого виробництва і суспільного розвитку в цілому Найперша форма господарювання. Для натурального господарства характерні нерозвинутість суспільного поділу праці, його замкнутість, відсутність зовнішніх зв'язків, примітивна техніка, технологія, патріархальність виробництва загалом. Таке виробництво замикає всі економічні процеси в тісних межах локальних виробничих одиниць, не відкриваючи каналів для зовнішніх зв'язків.
Товарна форма виробництва — Форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку.
Просте товарне виробництво — Засноване на особистій праці власника засобів виробництва, дрібне за своїми розмірами, йому властиві пряме поєднання виробника із засобами виробництва та відсутність експлуатації людини людиною
Капіталістичне товарне виробництво — Форма господарства, коли товаром стає не лише продукт людської праці, а й сама робоча сила людини
Мінова вартість — Видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого Мінова вартість — Пример: Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей
Конкретна праця — Джерело речового і духовного багатства, однак вона не може надати товарам ту спільну властивість, на основі якої здійснюється їх обмін
Абстрактна праця — Корисна праця, з одного боку, як затрати робочої сили в конкретній формі являє собою конкретну працю, що створює споживну вартість, а з іншого - як витрати робочої сили взагалі безвідносно до її конкретної форми прирівняна суспільна праця Усяка абстрактна праця є суспільною, але не всяка суспільна праця є абстрактною.
Кунні гроші — Срібні й золоті зливки та вевериці, векші - ймовірно, хутра або шкіри тварин (куниці й білки). Існували в Київській Русі. Як правило, вони карбувалися на знак приходу до влади князя й слугували засобом відображення урочистості події. Головним же в карбуванні монет з економічної точки зору є те, що вони надходили в канали товарного обміну, виконували функції грошей і становили основу їх кунної системи. До того ж князі брали данину грошима, що свідчило про достатній рівень товарно-грошових відносин. Відомо, що з другої половини XI ст. до початку XIV ст. всі кунні номінали були грошима-хутрами або шкірами, тому що ніяких металевих грошей, окрім важких срібних зливків (гривень), у тогочасний період в Україні в обігу не було. Тим часом для великих торговельних операцій потрібна була стабільніша, твердіша за кунні гроші валюта.. Тому й виникають в обігу срібні гроші у вигляді гривні. Гривня була основною лічильною одиницею кунної системи грошей. Про це переконливо свідчать неодноразові згадки в такому важливому документі, як "Руська правда". У ХІІ-ХІІІ ст. гривні використовувалися для ведення значних фінансових операцій. Гривні київського ґатунку, карбовані в ХІ-ХІІ ст., мали вигляд шестигранного зливка срібла вагою близько 160 г.. Гривні карбувалися також із золота, але зустрічаються вони рідко; тому вважається, що золоті гривні з'являлися, як правило, на знак приходу до влади князя. Срібні ж гривні вживалися при проведенні великих торговельних та фінансових операцій.
Закон вартості: а) він виступає стихійним регулятором пропорцій суспільного виробництва (розподілу праці між галузями); в) закон вартості сприяє зародженню капіталістичних відносин; г) закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил Закон вартості:
Закон вартості — виробництво й обмін товарів здійснюються на основі їх вартості, величина якої вимірюється суспільно необхідними затратами праці Дія закону вартості виявляється в тому, що всі різноманітні за обсягом затрати праці зводяться до середніх, суспільно необхідних.
Ринок і держава — За сучасних умов ті головні дві сили, які регулюють суспільне виробництво, доповнюючи одна одну і формуючи таким чином найбільш оптимальний господарський механізм
Грошовий обіг — Неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу Стабільність грошового обігу залежить насамперед від стану економіки. Грошовий обіг здійснюється в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці є провідною ланкою і відіграє домінуючу роль у саморозвитку господарських процесів.
Гривня — Грошова одиниця України Порядок її виготовлення і введення в обіг та підтримання стабільності розроблено Національним банком. Перевага гривні полягає в тому, що на відміну від безконтрольного й незабезпеченого випуску карбованців вона надходитиме в обіг в обмеженій кількості лише під реальні товари, тому не буде переповнювати канали обігу. Всі гривні є банківськими білетами, тобто банкнотами.
Товарно-грошова рівновага — Г*П=Т*С ,де Г- середня маса грошей, яка перебуває в обігу;
П - кількість оборотів середньої грошової маси;
Т- обсяг товарів, які перебувають в обігу;
Ц- ціни товарів на ринку Товарно-грошова рівновага — Маса грошей, помножена на швидкість їх обертання, має дорівнювати обсягу випущених товарів, помноженому на рівень цін Якщо рівновага порушується, то за допомогою відповідних інтервенцій, тобто фінансово-економічних заходів, необхідно один з показників (а можливо й усі водночас) підкоригувати: збільшити виробництво чи імпорт товарів, відрегулювати (прискорити) швидкість обертання грошей, скоротити грошову масу і, нарешті, підвищити ціни.
Національна валюта — Не лише гарант державності й незалежності України, її введення супроводжується докорінними реформами економіки, структурними зрушеннями в народному господарстві, рішучим переходом до ринкових відносин, збалансуванням грошової та товарної маси, внутрішньою, а потім і зовнішньою конвертованістю гривні
Гіперінфляція — Надвисока і вкрай небезпечна інфляція, що, як правило, веде до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів та непередбачених катаклізмів За умов гіперінфляції гроші починають втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв'язків на основі бартерного обміну, порушується механізм дії фінансів і кредиту, розвиваються інші стихійні процеси в економіці. Гіперінфляція неминуче веде до ще більшого скорочення промислового виробництва і падіння життєвого рівня населення.
Кейнсіанський метод регулювання інфляційного процесу — Передбачає розширення впливу держави на економіку, підвищення її регулюючої ролі в кредитно-відсотковій політиці
Монетаристський метод регулювання інфляційного процесу — Впровадження таких дій, як самоусунення держави з економічного життя, відмова від дотацій на соціальні та інші потреби
Споживчий ринок — Окремі особи і господарства, які купують товари для особистого споживання
Міжнародний ринок — Покупці за межами країни, включаючи закордонних споживачів, виробників, проміжних продавців, держави і установи
Пропонування — Сукупність товарів, які представлені на ринку Його розмір визначається кількістю товарів, що пропонуються для продажу в певний період часу за існуючими цінами.
Ціна пропонування — Гранична мінімальна ціна, за яку продавці ще готові пропонувати свій товар
Еластичність пропонування — Ступінь зміни пропонування певного товару під впливом зміни ціни Еластичність пропонування:
Еластичність пропонування — Обозначение: Епр
Приватна власність — Неодмінна умова дрібного підприємництва Без приватної власності дрібний бізнес неможливий. Тут прямо простежується взаємозв'язок між тим, хто виробляє, і тим, хто привласнює.
Дрібна підприємницька діяльність:
Закон України "Про підприємства" — до малих відносяться такі підприємства:
у промисловості й будівництві - з числом працюючих до 200 чоловік;
у науці й науковому обслуговуванні - до 100 чоловік; в інших галузях виробничої сфери (крім роздрібної торгівлі) - до 50 чоловік;
у галузях нематеріального виробництва - до 25 чоловік;
у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік.
Малий бізнес — бізнес, який здійснюється шляхом створення розгалуженої системи малих підприємств Малий бізнес — Пример: В Італії малий бізнес охоплює підприємства з чисельністю до 500 зайнятих. При цьому є досить багато виробництв, що використовують працю менше 20 робітників.
Індивідуальне підприємство — Підприємство, що засноване на особистій власності окремої особи та виключно на її праці Власник індивідуального підприємства несе відповідальність, щодо зобов'язань підприємства в межах, визначених його статутом.
Сімейне підприємство — Це підприємство, що засновується на власній праці членів однієї сім'ї, які проживають разом
Кооперативи — Об'єднання декількох громадян для спільної господарської діяльності на основі договору між ними Кооперативи — Пример: У сільському господарстві широко практикується кооперація особистих підсобних господарств у заготовках і переробці сільськогосподарської продукції
Стихійний ринок — Багато продавців і покупців, невідомі розміри попиту й пропонування, вільне коливання цін, вільний перелив капіталів
Монополія — Підприємство або група підприємств, що випускає значну частину продукції даної галузі, або декількох галузей і може диктувати ринку ціни
Маркетинг — Орієнтована на споживача інтегрована цільова філософія фірми, організації чи людини (Дж. Р. Еванс) Маркетинг — Система управління діяльністю фірми щодо розробки, виробництва і реалізації товару на основі вивчення ринку і з метою одержання прибутку("Як досягти успіху" (М., 1991) Маркетинг — Економічна діяльність, спрямована на просування товарів і послуг від виробника до споживача (за словником ділових термінів інституту Гамільтона (США) Маркетинг — Являє собою процес планування і втілення замислу ціноутворення, просування і реалізацію ідей, товарів, послуг шляхом обміну, що задовольняє цілі окремих осіб і організацій (Американська маркетингова асоціація ) Характеризуючи маркетинг як принципово новий підхід до ринкової діяльності фірм, інший американський маркетолог Т. Левітт підкреслює, що на відміну від звичайної комерційної діяльності, яка зосереджена на реалізації інтересів продавця, в центрі маркетингу знаходиться покупець з його потребами. Маркетингова фірма всю свою діяльність підпорядковує задоволенню потреб клієнтів (покупців), одержуючи прибуток саме завдяки створенню і підтримці споживацького попиту. Для того щоб, маркетинг не спіткала доля багатьох управлінських нововведень, необхідно з'ясувати, що він утілює, крім ідеї (досить простої, як і основних ідей переважної більшості концепцій управління), і що робить його однією з найпопулярніших концепцій управління в сучасних умовах.
Організація — Група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети Організацію (підприємство) слід розглядати не як технологічну ланку суспільного виробництва, а як соціальну підсистему ринкової економіки.
Менеджмент — Вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей Менеджмент — Функція, вид діяльності в самих різноманітних організаціях
Менеджер — Прошарок професійних управляючих, головним завданням яких є координація й організація діяльності колективів на основі врахування об'єктивних законів і закономірностей, тобто управління на науковій основі Менеджер — Суть діяльності менеджера є сталою, міняються лише її функції і методи. Сучасний менеджер виступає в системі суспільного виробництва як управляючий, дипломат, лідер, вихователь, новатор і т. п Поява соціального інституту менеджерів була історично зумовлена об'єктивним процесом відокремлення "капіталу - функції" від "капіталу - власності". До управлінської праці в організації професійні менеджери залучаються через відповідну плату.
Бізнесмен — Той, хто "робить гроші", власник капіталу, який знаходиться в обороті і приносить доход Бізнесменом може бути ділова людина, в підпорядкуванні якої нікого немає, або великий власник, який не займає ніякої постійної посади в організації, але є власником її акцій і може бути членом її правління. Зверніть увагу на додаткові посиланняЯкщо вас цікавить...Головний розділзагрузка...
|
Сторінки, близькі за змістом
|
Copyright © 2008—2024 Портал Знань.
При використанні матеріалів посилання, для інтернет-ресурсів — гіперпосилання, на Znannya.org обов'язкове.
Зв'язок
|
НТУУ "КПІ" Інженерія програмного забезпечення КПІ Лабораторія СЕТ |
|