→ Пошук по сайту       Увійти / Зареєструватися
Знання Економічна теорія

Економічна теорія. Економіка. Семантичний конспект розділу

Економічна теорія. Економіка

Вперше поняття "економіка" ввів грецький мислитель Арістотель (III ст. до н. е.). Описуючи організацію господарства в маєтку рабовласника, він фактично обґрунтував суть економіки як науки про домашнє господарство: грецьке "ойкос" означає дім, господарство, "номос" - вчення, закон
Семантичне ядро:
Гроші ↓  Вартість ↓  Попит ↓  Ринок ↓  Конкуренція ↓  Інфляція

1. Товар

Товар — Продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку, для продажу

Товар — Як економічне поняття він являє собою історично визначену форму продукту суспільної праці, яка виражає суспільно-економічні зв'язки товаровиробників


Продукт праці, що вступає в обмін, є товаром лише тому, що з приводу нього виникають відносини між двома особами або колективами.

Одна властивість товару полягає в здатності його задовольняти яку-небудь соціально-економічну потребу людини, друга - обмінюватися в певних пропорціях на інші товари.

Корисність речі-товару, завдяки якій вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, робить її споживною вартістю, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживна вартість .

2. Вартість [Ключове поняття розділу]

ВартістьК. Маркс установив, що вартість у своєму історичному розвитку набувала таких форм: проста, поодинока, або випадкова; повна, або розгорнута; загальна; грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва й обміну..

Виявити вартість можна лише у суспільному відношенні одного товару до іншого .

3. Гроші [Центральне поняття розділу]

Гроші:
  • засіб обігу;
  • засіб утворення скарбів і нагромадження;
  • засіб платежу;
  • світові гроші;
  • міра вартості



Грошімаючи властивість загальної обмінюваності, дають змогу стихійно здійснювати як кількісний, так і якісний обмін затрат праці приватних товаровиробників


Виконують роль загального еквівалента.

За допомогою грошей порівнюються величини вартості всіх інших товарів .

4. Закон грошового обігу повноцінних грошей

Закон грошового обігу повноцінних грошей Маса грошей, що функціонує як засіб обігу, прямо пропорційна сумі цін усіх товарів і обернено пропорційна числу оборотів однойменних грошових одиниць

5. Світові гроші

Світові грошей, де гроші виступають у своїй початковій формі, тобто у вигляді зливків благородних металів.


Світові гроші функціонують і як загальна матеріалізація суспільного багатства. Ця їхня властивість виявляється, коли видаються зовнішні кредити, переміщуються нагромаджені багатства (золоті запаси в іноземні банки), сплачуються воєнні контрибуції..

Світові гроші виступають як загальний платіжний і міжнародний купівельний засіб.

6. Паперові гроші

Паперові гроші Лише символи вартості, тобто грошові знаки, які замінюють повноцінні гроші в їхніх функціях як засіб обігу і засіб платежу

7. Знецінення грошей

Знецінення грошей — Лише момент в інфляційному процесі


Знецінення грошей Свого роду прихований податок, котрий знижує життєвий рівень працівників


Держава вимушена приймати відповідні заходи для зміцнення грошової системи шляхом девальвації грошової одиниці, обміну знецінених грошових знаків на нові тощо.

8. Засіб обігу

Засіб обігу Функція грошей пов'язана з тим, що за умов розвинутого товарного обміну безпосередній обмін товарів переріс у товарно-грошовий обіг: товар - гроші - товар (Т - Г - Т).

Засіб обігу Гроші функціонують уже не уявно, а реально і обслуговують вони акт продажу-купівлі


Швидкоплинне виконання грошима цієї функції і відокремлення змісту грошей від їх номінального значення створили умови для того, що уряди почали випускати в обіг неповноцінні монети, а це підготувало грунт для заміни металевих грошей паперовими. .

У XI ст. вони почали випускатися в Китаї, з 1690 р. - у США, в 1762 р. - в Росії. З 1914 р. майже в усіх країнах припинилася заміна банкнот на золото, а під час світової кризи 1929-1933 рр. припинився обіг золота взагалі..

9. Засіб утворення скарбів і нагромадження

Засіб утворення скарбів і нагромадженняФункція грошей, пов'язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу


Гроші затримуються в руках товаровиробників, випадають зі сфери обігу. Цим товаровиробники захищаються від різних випадковостей стихійного ринку. Але такі гроші в будь-який час можуть знову повернутися в товарообіг .

При золотому обігу резервуари скарбів були стихійним регулятором обігу грошової маси. Паперові ж гроші не можуть перетворюватися в скарб і регулювати грошовий обіг. За капіталізму гроші нагромаджуються головним чином не у вигляді скарбів, а як капітал.

10. Засіб платежу

Засіб платежуФункція грошей, яка виявляється у зв'язку з потребою продажу товару і послуг при відкладанні платежу і викликається різницею в часі виробництва і реалізації ряду товарів або ж необхідністю купівлі товарів за відсутності наявних грошей


З розвитком товарно-грошових відносин функція грошей як засобу платежу дедалі більше витісняє функцію засобу обігу. Остання виявляється лише у сфері роздрібного товарообігу .

11. Закон паперово-грошового обігу

Закон паперово-грошового обігу Випуск паперових грошей повинен бути обмежений тією їх кількістю, в якій справді оберталося б символічно представлене ними золото

12. Міра вартості

Функція, яку виконують гроші тому, що самі володіють вартістю, але виконують її уявно, тобто як ідеальні гроші. До них прирівнюються величини вартості всіх інших товарів.


Виконання грошима функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою для порівняння цін різних товарів. Такою грошовою одиницею у США є долар, в Англії - фунт стерлінгів, які прирівнюються до різної вагової кількості золота .

Через міру вартості гроші виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці, а через масштаб цін - вагову кількість золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах .

13. Повна форма вартості

Характерним для цієї форми обміну є те, що вартість одного товару може бути виражена в багатьох інших товарах, а кількість випадкових пропорцій скорочується

14. Проста форма вартості

Форма вартості, при якій важливо було безпосередньо визначити однорідність багатьох товарів, а кількісні пропорції складалися випадково, остільки ця форма вартості задовольняла господарські потреби суспільства доти, доки сам обмін мав випадковий характер.

15. Просте мінове відношення

Просте мінове відношення має такий вигляд: х товару А = у товару В, в якому х товару А обмінюється на у товару В.У такій послідовності товар А виражає свою вартість у товарі В, перебуває в активній відносній формі вартості, а товар В, який виражає вартість товару А, фігурує в пасивній еквівалентній формі вартості

16. Еквівалентна форма товару

Еквівалентна форма товару:
  • а) споживна вартість товару-еквівалента В стає матеріалом для виразу вартості товару А іншої споживної вартості;
  • б) конкретна праця як творець еквівалента виступає формою вияву абстрактної праці;
  • в) приватна праця, яка втілена в товарі-еквіваленті, стає формою виразу протилежності - суспільної праці

17. Попит [Ключове поняття розділу]

ПопитЯвляє собою потребу в певному товарі, що забезпечена грошима


Розмір попиту визначається кількістю товарів, яка може бути реалізована на ринку за існуючими цінами.

18. Еластичність попиту

Еластичність попиту (Е) :
  • Еластичним вважається попит, зміна обсягу якого, виражена у відсотках, перевищує відсотковий вираз зниження цін, тобто коли Е > 1.
  • Якщо показники зменшення ціни і збільшення попиту дорівнюють один одному (тобто зростання попиту тільки компенсує зниження цін), то еластичність попиту називають одиничною.
  • У випадку ж, коли обсяг зменшення ціни перевищує показник приросту попиту, то останній є нееластичним (Е < 1).



Еластичність попиту (Е) Ступінь зміни попиту на певну продукцію під впливом зміни ціни на неї


Еластичність попиту (Е) Обозначение: Е

19. Попит і пропонування

Попит і пропонування — Дві протилежні сили, які викликають зростання і падіння ціни


Вони однаковою мірою діють на ціну, якщо не береться до уваги фактор часу.

У межах короткострокового періоду пріоритет отримує попит (тому що пропонування більш інерційне).

Коли ж розглядається довгостроковий період, роль головної ціноутворюючої сили переходить до пропонування. Причому чим триваліший період часу, що аналізується, тим сильніший вплив пропонування на ціни порівняно з попитом .

20. Ціна попиту

Ціна попиту — Гранична максимальна ціна, за яку покупці ще згодні брати товар

21. Ціна рівноваги

Ціна рівноваги — Ціна, за якої розмір попиту дорівнює розміру пропонування

22. Регулююча функція ринку

Регулююча функція ринку Функція, при якій орієнтуючись на ринкові ціни і намагаючись одержати максимальний прибуток, підприємці направляють свої кошти на випуск тих товарів, які користуються попитом

23. Конкуренція [Ключове поняття розділу]

Конкуренція:
  • Процес суперництва між окремими продуцентами, постачальниками і покупцями товарів за найвигідніші умови їх виробництва та реалізації
  • Означає, що на ринку діють багато покупців і продавців, вільний доступ фірм на ринок тощо
  • Перемогти конкурента можна було лише шляхом випередження зниження цін



Конкурентна боротьба має місце, коли на ринку певного товару кількість його продавців така, що жоден з них не в змозі самостійно або в об'єднанні з іншими впливати на ціну.

За цих умов найважливіші питання економічного життя - що і скільки виробляти, яким чином і для кого - розв'язуються в результаті взаємодії попиту, пропонування і ринкових цін.

24. Монополістична конкуренція

Монополістична конкуренція Зменшуючи цінову еластичність попиту за допомогою диференціації продукту, продавець одержує певну монополістичну владу над ним, тобто він може до якоїсь межі підвищувати ціну товару без ризику скорочення обсягу його продажу


Виникає, коли застосовується широка диференціація продукту, пов'язана або з його особливостями (якість, марка, упаковка), або з місцезнаходженням продавців чи з особливими послугами, що супроводжують продаж товару.

25. Недосконала конкуренція

Недосконала конкуренція Виступає у формах монополістичної та олігополістичної конкуренції

26. Олігополістична конкуренція

Олігополістична конкуренція Виникає, коли однорідну продукцію (або близькі субститути) продають декілька (два-три) продавців


Олігополістична конкуренція Пример:

Якщо підприємство з виробництва борошна знизить ціни на 10 процентів, покупці швидко зорієнтуються на цього постачальника. Іншим виробникам борошна доведеться також знизити ціни або надати якісь додаткові послуги покупцям

27. Ринкова ціна

Ринкова ціна — Ціна, що встановлюється на ринку


Розрізняють ціни попиту, пропонування і рівноваги .

28. Ринок [Ключове поняття розділу]

Ринок — Інститут або механізм, що зводить докупи покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг

Ринок — Є організаційною формою існування товарного виробництва


РинокСинтетична категорія, за допомогою якої визначаються різноманітні за змістом і параметрами явища

РинокОзначає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування.


Як правило, це була торгова площа в центрі міста або спеціально обладнане приміщення, де зустрічалися продавці (власники товару) і покупці (власники грошей). Тут у результаті досягнутої домовленості встановлювалися ціни на товар, який в обмін на гроші переходив у руки покупця.

Історично слово "ринок" характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари.

Сьогодні економісти під терміном "ринок" розуміють будь-яку впорядковану структуру, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців.

Ринок являє собою складний механізм виявлення й узгодження економічних інтересів.

29. Ринок виробників

Ринок виробників — Організації, що купують товари для використання їх у процесі виробництва

30. Ринок проміжних продавців

Ринок проміжних продавців — Державні організації, що купують товари або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні

31. Ринок державних установ

Ринок державних установ — Державні організації, що купують товари або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні

32. Вільний ринок

Вільний ринок — Ринок з великою кількістю виробників однорідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного


В ньому немає обмежень в інформації про попит, пропонування, ціни, якість продукції тощо. Тут вільне ціноутворення, відсутні штучні бар'єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього.

33. Монополізований ринок

Монополізований ринок — Ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даного товару, застосовується його диференціація, існує дефіцит необхідної інформації, утруднений доступ до ресурсів, погоджуються дії учасників ринкових відносин

34. Регульований ринок

Регульований ринок — Ринок, який контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру

35. Інфляція [Ключове поняття розділу]

ІнфляціяБагатогранний, складний процес, який чітко відображає всі основні проблеми й суперечності економіки


Найбільш очевидно вона проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення.

Залежно від сили згубної дії на економіку розрізняють інфляцію: повзучу, галопуючу і гіперінфляцію.

Дуже болючою ознакою інфляційного процесу є неухильне підвищення курсів іноземних валют і падіння курсу національної валюти.

36. Теорія інфляції

Теорія інфляції :
  • 1. Інфляція виникає внаслідок загального підвищення цін на товари, спричиненого будь-якими факторами
  • 2. Провідним у визначенні інфляції стало ототожнення її з надмірним попитом
  • 3. Існували також визначення інфляції як процесу надмірного зростання будь-чого: цін, зарплати, доходів, податків, позик, інвестицій та ін

37. Повзуча інфляція

Повзуча інфляціяТака інфляція, що досягає щорічно не більше одноцифрового числа і проявляється у постійному зростанні цін.


За повзучої інфляції безгосподарність і марнотратство, некомпетентність та економічна неграмотність керівництва країни покриваються за рахунок народу .

38. Галопуюча інфляція

Галопуюча інфляціяТака інфляція, яка набуває розміру двозначного числа щорічно


Вона супроводжується стрімким, стрибкоподібним підвищенням цін, охоплює всі сфери господарського життя й викликає серйозні негативні наслідки в економіці та соціальній сфері. Зростання індексів галопуючої інфляції практично не кероване і набуває хронічного характеру .

39. Сануюча функція ринку

Сануюча функція ринкуЦю функцію ринок виконує тоді, коли за допомогою конкуренції "очищає" суспільне виробництво від економічно слабких, нежиттєздатних господарських одиниць і, навпаки, "дає зелене світло" ефективнішим

40. Функції ринку

Функції ринку:

41. Інформативна функція ринку

Інформативна функція ринкуФункція ринку, при якій через коливання цін на товари і послуги ринок надає учасникам виробництва об'єктивну інформацію про суспільне необхідні витрати виробництва і суспільне необхідну якість та асортимент тих товарів і послуг, які виробляються

42. Економіка

Економіка — Наука про виробничу діяльність та обмін її результатами між людьми

Економіка — Наука вибору


Вперше це поняття ввів грецький мислитель Арістотель (III ст. до н. е.).

Вивчає рух економічного життя - тенденції в розвитку цін, виробництва, безробіття тощо.

Вивчає гроші, капітал, його форми й багатство.

43. Олігополія

ОлігополіяНа ринку з'являються декілька продавців зі значною питомою вагою продажу певних товарів


Сучасну розвинуту капіталістичну економіку можна характеризувати саме як олігополістичну .

Олігополія створює сприятливі умови для активного втручання підприємців у ринкові відносини: стає можливим визначити обсяг попиту й пропонування, передбачити тенденції динаміки цін та можливі дії конкурентів.

44. Економічний закон

Економічний закон — Сстійкий, істотний, причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя

Економічний закон — Ядро економічних законів


Пізнання економічних законів дає змогу визначити основні тенденції економічного розвитку суспільства, передбачити його перспективу.

Характеризуються такими особливостями: вони мають сутнісний характер; виявляються через практичну діяльність людей, що нерідко опосередковується політичними, ідеологічними та іншими відносинами, які часто протидіють "природно-історичному" розвитку суспільного виробництва..

Проявляються як основні пануючі тенденції економічного розвитку суспільства.

45. Сукупність економічних законів

Сукупність економічних законів — Субординована система, в якій виділяються, з одного боку, основні (первинні, вихідні) і, з іншого, похідні (вторинні, третинні й т.д.) відносини: у зв'язку з цим і економічні закони розрізняються за сферою охоплення виробничих відносин і за роллю у розвитку суспільного виробництва.

46. Лаж

ЛажПідвищення ринкової ціни золота, вираженої в паперових грошах порівняно з кількістю знаків, які номінально представляють дану кількість золота


ЛажПример:

У роки першої світової війни 10-рублева золота монета продавалася за 16-17 паперових рублів

47. Дизажіо

Дизажіо Зворотна сторона лажа на золото, тобото падіння їх курсу в золоті нижче від номіналу


Найбільше проявляється в запровадженні кількох курсів валюти - офіційного, комерційного, спеціального, тепер ще й курсу аукціонів.

48. Ойкос

ОйкосОзначає дім, господарство

49. Номос

Номос — Вчення, закон

50. Система відносин

Система відносин:
  • Хто володіє економічною владою, тобто привласнює засоби виробництва - вирішальні умови господарської діяльності
  • Як, за яких суспільних умов і скільки трудівник працює на себе та на інших членів суспільства
  • Кому дістаються продукти праці виробника, тобто хто привласнює результати виробництва

51. Організаційно-економічні відносини

Організаційно-економічні відносини — Економічні відносини, що стосуються організації виробництва


Організаційно-економічні відносиниЯвляють собою певну систему господарського механізму, а саме: систему форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства


Відносини, які можна представити як "виробництво - виробництво".

52. Конкретно-економічні відносини

Конкретно-економічні відносини — Господарський механізм окремих галузей (промисловості, будівництва, сільського господарства тощо)

53. Соціально-економічні відносини

Соціально-економічні відносини — Це ті відносини, які виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних і духовних благ, їхню основу, ядро становлять відносини власності на засоби виробництва і виготовлений продукт

54. Економічні категорії

Економічні категорії — Узагальнюючі поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів


Кожна категорія виражає окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому.

55. "Економікс"

"Економікс" — (домашнє господарство) - так називалася праця видатного мислителя Стародавньої Греції Ксенофонта, в якій зроблена спроба обґрунтувати мотиви господарської діяльності людей, висловлено ряд цікавих економічних думок.

56. "Політикос"

"Політикос" — Суспільний, державний

57. "Ойкономія"

"Ойкономія" — Управління, домашнє господарство

58. Стаття 2 Закону України "Про власність"

Стаття 2 Закону України "Про власність""Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном".

59. Власність

Власність — Не лише юридична, а й економічна категорія

Власність — Ядро системи виробничих відносин, серцевина кожного суспільного способу виробництва, її називають ще основним, визначальним виробничим відношенням

Власність — Це основне економічне відношення, то, очевидно, з її аналізу слід починати вивчення економічного ладу кожного суспільства


ВласністьВ економічному сенсі являє собою складну систему господарських відносин, які існують у виробництві


Взаємозв'язок між категоріями такий: економічні відносини - базисні, юридичні - надбудовні..

Ця система включає в себе такі групи відносин: відносини з приводу привласнення умов виробництва і його результатів; відносини господарського використання майна; економічні форми реалізації відносин власності..

Економічно реалізується, коли приносить доход її суб'єкту.

60. Матеріальні блага

Матеріальні блага — Предмети природи або продукти людської праці

61. Приватна власність

Приватна власністьХарактеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і вироблений продукт належать приватним особам. Вони можуть привласнювати продукт як своєї, так і чужої праці.

62. Суспільній власності

Суспільній власностіПритаманне спільне привласнення засобів виробництва і виробленого продукту.

63. Натуральне виробництво

Натуральне виробництво — Виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського споживання


Натуральне виробництвоЙому відповідає застій, повільність розвитку самого виробництва і суспільного розвитку в цілому


Найперша форма господарювання.

Для натурального господарства характерні нерозвинутість суспільного поділу праці, його замкнутість, відсутність зовнішніх зв'язків, примітивна техніка, технологія, патріархальність виробництва загалом.

Таке виробництво замикає всі економічні процеси в тісних межах локальних виробничих одиниць, не відкриваючи каналів для зовнішніх зв'язків.

64. Товарна форма виробництва

Товарна форма виробництваФорма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку.

65. Просте товарне виробництво

Просте товарне виробництвоЗасноване на особистій праці власника засобів виробництва, дрібне за своїми розмірами, йому властиві пряме поєднання виробника із засобами виробництва та відсутність експлуатації людини людиною

66. Капіталістичне товарне виробництво

Капіталістичне товарне виробництвоФорма господарства, коли товаром стає не лише продукт людської праці, а й сама робоча сила людини

67. Мінова вартість

Мінова вартість — Видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого


Мінова вартість Пример:

Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей

68. Конкретна праця

Конкретна працяДжерело речового і духовного багатства, однак вона не може надати товарам ту спільну властивість, на основі якої здійснюється їх обмін

69. Абстрактна праця

Абстрактна працяКорисна праця, з одного боку, як затрати робочої сили в конкретній формі являє собою конкретну працю, що створює споживну вартість, а з іншого - як витрати робочої сили взагалі безвідносно до її конкретної форми прирівняна суспільна праця


Усяка абстрактна праця є суспільною, але не всяка суспільна праця є абстрактною.

70. Кунні гроші

Кунні грошіСрібні й золоті зливки та вевериці, векші - ймовірно, хутра або шкіри тварин (куниці й білки).


Існували в Київській Русі.

Як правило, вони карбувалися на знак приходу до влади князя й слугували засобом відображення урочистості події.

Головним же в карбуванні монет з економічної точки зору є те, що вони надходили в канали товарного обміну, виконували функції грошей і становили основу їх кунної системи. До того ж князі брали данину грошима, що свідчило про достатній рівень товарно-грошових відносин.

Відомо, що з другої половини XI ст. до початку XIV ст. всі кунні номінали були грошима-хутрами або шкірами, тому що ніяких металевих грошей, окрім важких срібних зливків (гривень), у тогочасний період в Україні в обігу не було. Тим часом для великих торговельних операцій потрібна була стабільніша, твердіша за кунні гроші валюта..

Тому й виникають в обігу срібні гроші у вигляді гривні. Гривня була основною лічильною одиницею кунної системи грошей. Про це переконливо свідчать неодноразові згадки в такому важливому документі, як "Руська правда".

У ХІІ-ХІІІ ст. гривні використовувалися для ведення значних фінансових операцій.

Гривні київського ґатунку, карбовані в ХІ-ХІІ ст., мали вигляд шестигранного зливка срібла вагою близько 160 г..

Гривні карбувалися також із золота, але зустрічаються вони рідко; тому вважається, що золоті гривні з'являлися, як правило, на знак приходу до влади князя. Срібні ж гривні вживалися при проведенні великих торговельних та фінансових операцій.

71. "Скарб"

"Скарб"Державна скарбниця за часів гетьманування Богдана Хмельницького

72. Закон вартості

Закон вартості:
а) він виступає стихійним регулятором пропорцій суспільного виробництва (розподілу праці між галузями); в) закон вартості сприяє зародженню капіталістичних відносин; г) закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил



Закон вартості:
  • обмін товарів перестає бути випадковим чи тільки поодиноким явищем;
  • товари виробляються в кількості, що відповідає взаємній потребі в них.



Закон вартостівиробництво й обмін товарів здійснюються на основі їх вартості, величина якої вимірюється суспільно необхідними затратами праці


Дія закону вартості виявляється в тому, що всі різноманітні за обсягом затрати праці зводяться до середніх, суспільно необхідних.

73. Ринок і держава

Ринок і державаЗа сучасних умов ті головні дві сили, які регулюють суспільне виробництво, доповнюючи одна одну і формуючи таким чином найбільш оптимальний господарський механізм

74. Грошовий обіг

Грошовий обігНеперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу


Стабільність грошового обігу залежить насамперед від стану економіки.

Грошовий обіг здійснюється в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці є провідною ланкою і відіграє домінуючу роль у саморозвитку господарських процесів.

75. Гривня

Гривня — Грошова одиниця України


Порядок її виготовлення і введення в обіг та підтримання стабільності розроблено Національним банком.

Перевага гривні полягає в тому, що на відміну від безконтрольного й незабезпеченого випуску карбованців вона надходитиме в обіг в обмеженій кількості лише під реальні товари, тому не буде переповнювати канали обігу.

Всі гривні є банківськими білетами, тобто банкнотами.

76. Товарно-грошова рівновага

Товарно-грошова рівновагаГ*П=Т*С ,де Г- середня маса грошей, яка перебуває в обігу; П - кількість оборотів середньої грошової маси; Т- обсяг товарів, які перебувають в обігу; Ц- ціни товарів на ринку

Товарно-грошова рівновагаМаса грошей, помножена на швидкість їх обертання, має дорівнювати обсягу випущених товарів, помноженому на рівень цін


Якщо рівновага порушується, то за допомогою відповідних інтервенцій, тобто фінансово-економічних заходів, необхідно один з показників (а можливо й усі водночас) підкоригувати: збільшити виробництво чи імпорт товарів, відрегулювати (прискорити) швидкість обертання грошей, скоротити грошову масу і, нарешті, підвищити ціни.

77. Національна валюта

Національна валютаНе лише гарант державності й незалежності України, її введення супроводжується докорінними реформами економіки, структурними зрушеннями в народному господарстві, рішучим переходом до ринкових відносин, збалансуванням грошової та товарної маси, внутрішньою, а потім і зовнішньою конвертованістю гривні

78. Гіперінфляція

ГіперінфляціяНадвисока і вкрай небезпечна інфляція, що, як правило, веде до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів та непередбачених катаклізмів


За умов гіперінфляції гроші починають втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв'язків на основі бартерного обміну, порушується механізм дії фінансів і кредиту, розвиваються інші стихійні процеси в економіці.

Гіперінфляція неминуче веде до ще більшого скорочення промислового виробництва і падіння життєвого рівня населення.